КИСЕЛЬОВ Леонід Володимирович

• КИСЕЛЬОВ Леонід Володимирович

(21.IX 1946, Київ — 19.Х 1968, там же)

- укр. рад. поет. Син В. Л. Кисельова. Навчався 1965 — 68 в Київ. ун-ті. Спочатку писав рос. мовою. Друкувався з 1963. Змістовність, прозорість, тематична своєрідність віршів К. привернула до них увагу читачів. У його творчості дедалі виразніше вирізьблюються соціальні мотиви. Органічно в поезію К. входить укр. тематика, укр. образна стихія ("Царі", "На кладовищі за селом — хрести", "Забуду всі образи й кривди"). Особливе місце в творчості К. останніх років посідає шевченківська тема (рос. вірші "Шевченків дім", "Царі", "Вірші про Тараса Шевченка"; укр. — "В камені, в дереві, на папері", "Він був як полум'я", "І мати молода, і сонце юне"). Саме в цей період народжуються поезії К., характерними рисами яких є глибинна щирість, драматизм, емоційна напруга ("Додому", "Осінь", "Тільки двічі живемо"). Збірки "Вірші" (1970) і "Остання пісня" (1979) вийшли друком посмертно. Твори К. перекладено груз., узб., казах., лит., латис., молд., болг., чес., нім., польс., англ., япон. мовами.

♦ Тв.: "Этой ночью умер Сталин...". "Радуга", 1989, № 4.

■ Літ.: Драч І. Жовта троянда Леоніда Кисельова. В кн.: Кисельов Л. В. Последняя песня. — Остання пісня. К., 1979.

Л. В. Череватенко.