КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ син

КЛИМЕ́НТІЙ ЗІНОВІЇВ син

• КЛИМЕНТІЙ ЗІНОВІЇВ син

, Зіновіїв Климентій

(серед. 17 ст. — після 1712)

- укр. поет і етнограф. Рано залишився сиротою, навчався у дяківській школі, потім, ймовірно, у Києво-Могилянській колеги. Замолоду став ченцем, був монастирським писарем. Багато мандрував у монастир. справах по Росії, Польщі, Білорусії, Литві, Закарпаттю, Волині, Слобідській Україні тощо. Ост. роки провів у монастирі на Чернігівщині. К. З. — автор рукописної збірки, укладеної між 1700 — 09 (вперше виданої 1912). У ній міститься бл. 400 соціальнопобут. і філос.-реліг. віршів ("О зегару, або теж о годиннику и о годынЂ смертной", "О убогих и о богатых", "О злобЂ людей памятозлобных, урядовых", "О косарях, що сЂно косят" та ш.), героями яких виступають переважно ремісники, робітники промислів, наймити-бурлаки, козаки. До збірки включено бл. 1600 прислів'їв та приказок, упорядкованих за алфавітом. Продовжуючи демокр. традиції укр. л-ри, які йшли від творчості Івана Вишенського, К. З. першим з укр. поетів оспівав людську працю, його твори широко відобразили життя України кін. 17 — поч. 18 ст. з майновою нерівністю населення, соціально-екон. конфліктами, етногр.-побут. особливостями.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Пам'ятки українсько-руської мови і літератури, т. 7. Львів, 1912; Вірші. — Приповісті посполиті. К., 1971; [Вірші]. В кн.: Антологія української поезії, т. 1. К., 1984.

■ Літ.: Кулиш П. Климентий. — Котляревский СПБ, 1860; Перетц В. Вірші єром. Климентія Зиновіева сина Львів, 1912; Компан О. С. Творчість Климентія Зінов'єва як одне з джерел вивчення історії Лівобережної України другої половини XVII і початку XVIII ст. "Наукові записки інституту історії [АН УРСР]", 1957, т. 9; Колосова В. П. Климентій Зіновієв. К., 1964.

В. Я. Колосова.