КНЯГИНИЦЬКИЙ Іов

КНЯГИНИ́ЦЬКИЙ Іов

• КНЯГИНИЦЬКИЙ Іов

(світське ім'я — Іван; бл. 1550, містечко Тисмениця, теп. місто Івано-Франк. обл. — 30.XII 1621, с. Манява, теп. Богородчанського р-ну тієї ж обл.)

- укр. церк.-осв. діяч, письменник-полеміст. Учився в монастир. школі в Уневі, потім — в Острозькій школі, де згодом учителював. Замолоду двічі побував в Афоні (Греція), там прийняв чернецтво під іменем Ієзекіїля і прожив 12 років. Повернувшись на Україну, жив в Уневі (в місц. монастирі прийняв схиму під іменем Іова), Угорниках (засн. там 1603 монастир), Маняві (засн. 1612 скит), Дермані. Брав участь у організації книгодрукування, зокрема, випустив "Октаіх..." (1604). Довгі роки дружив і листувався з Іваном Вишенським. Збереглися листи Івана Вишенського до К., біографія К., написана Ігнатієм з Любарова, а також лист К. до Кирила Транквіліона-Ставровецького від 23 серпня 1619, в якому автор критикує адресата за відхилення від ортодоксального християнства в кн. "Евангеліе учительное..." (1619).

Літ.: Петрушевич А. Жизнь преподобного отца Иова, основателя ставропигиальной скитской обители чину св. Василия, списана современником иеромонахом Игнатием из Любарова. Зоря галицкая яко альбум на год 1860. Львов, 1860; Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники, т. 1. К., 1883; Харлампович К. Западнорусские православные школы XVI и начала XVII века, отношение их к инославным, религиозное обучение в них и заслуги их в деле защиты православной веры и церкви. Казань, 1898; Возняк М. Історія української літератури, т. 2. ч. 1. Львів, 1921; Колосова В. П. Автограф Ивана Вишенского. В кн.: Федоровские чтения 1978. М., 1981.

В. П. Колосова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me