КНЯЖНІН Яків Борисович

КНЯЖНІ́Н Яків Борисович

• КНЯЖНІН Яків Борисович

[3(14).X 1740, за ін. даними — 1742, Псков — 14(25).І 1791, Петербург]

- рос. драматург, поет, перекладач, член Рос. академії з 1783. Представник рос. класицизму. Навчався в гімназії при АН і в приватному пансіоні. Осн. місце у творчості К. посідає трагедія ("Дідона", 1769; "Росслав", 1784; "Вадим Новгородський", 1789, та ін.). Інтерес до вітчизн. історії, патріотич. пафос, ідеї тираноборства зумовили успіх його п'єс. Автор комедій "Хвалько" (1784 — 85), "Диваки" (1790), "Траур, або Утішена вдова", лібретто шести коміч. опер ("Нещастя від карети", 1799, та ін.), в яких порушив важливі питання життя 2-ї пол. 18 ст. Писав також віршовані казки, елегії, послання, байки, сатир. вірші і поеми. Один з перших у. рос. л-рі звернувся до білого вірша. Перекладав твори Вольтера, П. Корнеля, К. Гольдоні та ін. Комедії К. у 18 — 19 ст. ставили харків. трупа Д. Москвичова, актори Полтав. театру.

♦ Тв.: Избранные произведения. Л., 1961.

■ Літ.: Кулакова Л. И. Яков Борисович Княжнин. 1742 — 1791. М. — Л., 1951; Український драматичний театр. Нариси історії, т. 1 К., 1967.

П. В. Михед.