КОВАЛЕНКО Григорій (Грицько) Олексійович

КОВАЛЕ́НКО Григорій (Грицько) Олексійович

• КОВАЛЕНКО Григорій (Грицько) Олексійович

[крипт і псевд. — Г. К., Грицько Коваленко, К. Вільний та ін.; 24.I (5.II) 1868, с. Липняки, тепер у складі смт Баришівки Київ. обл. — 15.XII 1937, Полтава]

- укр. рад. письменник, художник, етнограф. З сім'ї козака. По закінченні 1886 Полтав. фельдшерської школи служив земським фельдшером у Переясл. повіті, де захопився збиранням етногр. матеріалів, зокрема з нар. медицини. В 1890 — 95 працював при клініці Моск. ун-ту. 1896 — 1905 був секретарем Черніг. міської управи. З 1905 жив у Полтаві, працював секретарем міської думи. Один з організаторів і редакторів (1905 — 06) журн. "Рідний край", видавець і ред. мед.-природничого журналу "Життя і знання" ("Вісник життя і знання", 1913 — 14). Був членом губ. вченої архівної комісії. Після Жовтн. революції займався ред. роботою та літературно-мистецькою діяльністю. Друкувався з 1891 в журналах "Этнографическое обозрение", "Зоря", "Літєратурно-науковий вістник", "Дзвінок", "Киевская старина", зб. "Труды Полтав. губ. ученой архивной комиссии", газ. "Земский сборник Черниговской губернии", мед. журналах та ін. Писав вірші, оповідання, п'єси — збірки "Правдиве слово" (1896), "Оповідання з історії українського народу од найдавніших до нових часів" (1907, книжка видавалася ще п'ять разів), "Жарти життя" (1911, 1917), "Вишнівська справа" (1913), "Колядники", "Ворожка" (обидві — 1917), "В дні журби і печалі" (1918), "Яцько і Стецько" (1922), "У сонячній країні" (1927) та ін. Автор літ.-крит. статей і нарисів "Іван Котляревський" (1898), "Діяльність і значення І. П. Котляревського в історії українського суспільства" (1903), "Євген Гребінка" (1898, 1919), "Листи Є. П. Гребінки до Н. М. Новицького" (1914), "Нарис життя й діяльності українського етнографа і народного лікаря С. Д. Носа (1829 — 1900)", "Григорій Сковорода" (1919), "Панас Мирний" (1920), підручників "Українська історія" (1917, 6 видань), "Анатомія і фізіологія людини" (1918), розвідок про історію нар. медицини, нар. пісні, укр. хати та ін.: "Про народну медицину в Переяславському повіті", 1891; "Деякі риси українського стилю у зв'язку з питанням про походження української хати" (1912). В рукописах залишилися повісті "Тур і Сокіл", "Дажбожі діти" (1919), "Над Десною" (1936), роман "Юрко Соколенко" (1937) та ін. Створив ряд живописних полотен, портретів Т. Шевченка та ін. письменників, ілюстрував власні книжки. Переклав частину поеми "Фауст" Й. В. Гете (опубл. 1968). Незаконно репресований 1937, реабілітований 1968.

Літ.: К. Ів. На шляху невпинної праці. "Плужанин", 1926, № 12; Бондаренко Н. До історії української фаустіани (Г. О. Коваленко як перекладач "Фауста" Й.-В. Гете). "Архіви України", 1968. № І; Коцюбинський Ю. Багатогранний талант. "Деснянська правда", 1968, 27 січня; Ротач П. Григорій Коваленко. "Народна творчість та етнографія", 1968, № 5; Комаров М. Українська драматургія. Збірка бібліографічних знадобів до історії української драми і театра українського (1815 — 1906 p.). Одеса, 1906.

С. І. Білокінь, П. П. Ротач.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me