КОВАЛЕНКО Олекса Кузьмич

КОВАЛЕ́НКО Олекса Кузьмич

• КОВАЛЕНКО Олекса Кузьмич

[10 (22).III 1880, х. Власов, тепер Хрещатовської сільради Алексєєвського р-ну Бєлгор. обл. — 1927]

- укр. письменник і видавець. За участь у революц. русі 1897 був засланий до Сибіру, пізніше жив у Калузі, з 1903 — у Києві. Засн. вид-во "Ранок" (1911). Упорядкував і видав декламатор "Розвага" (1905, 1906), літ.-артистичний альм. "Терновий вінок" (1908), поетичну антологію "Українська муза" (1908). За публікацію революц. творів у цих виданнях притягався до судової відповідальності. Як поет дебютував 1900 віршем "Дорогому землякові П. А. Грабовському" в журн. "Літературно-науковий вістник". Друкувався також у журналах "Шершень" (1906 був секретарем редакції), "Рідний край", "Ілюстрована Україна", збірниках "З неволі", "Акорди", декламаторі "Досвітні огні" та ін. Автор збірок поезій "Золотий засів", "Срібні роси", "Спів солов'я" (всі — 1910). Кращі вірші пройняті співчуттям до тяжкої долі народу, духом непокори ("Нехай наша доля", "Фантазія", "Народний герой" та ін.). Автор багатьох сонетів на злободенні теми ("Робітник", "Не грали нам марші", "Згиньте, чорні сили" та ін.). Чимало поезій написано за мотивами Г. Гейне, М. Гартмана ("Біла намітка"), Е. Верхарна ("Голова"), А. Негрі ("Мій син"), П. Б. Шеллі та ін. Переклав поему-казку "Горбоконик" П. Єршова (1905), вірш "В Сибір" О. Пушкіна (1908), комедію "Ревізор" М. Гоголя, оповідання "Гетьман" М. Златовратського, поему "Войнаровський" К. Рилєєва. Окремі вірші К. поклали на музику композитори К. Стеценко та П. Сениця. Архів К. зберіг. в Черніг. істор. музеї.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Українська муза. К., 1908; Золотий засів. К., 1910.

■ Літ.: Трейнман Г. [Рец. на кн.: Коваленко О. Горбоконик] "Громадська думка", 1906, 8 лютого; Євшан М. [Рец. на кн.: Коваленко О. Золотий засів]. "Українська хата", 1910, № 10; М. С. [Ред. на кн.: Коваленко О. Спів солов'я]. "Українська хата", 1911. № 10; Погребенник Ф. П. З неопублікованих архівних матеріалів про Івана Франка. "Радянське літературознавство", 1976, № 5.

Ф. П. Погребенник.