КОВАЛЬСЬКИЙ Василь Дем'янович

КОВА́ЛЬСЬКИЙ Василь Дем'янович

• КОВАЛЬСЬКИЙ Василь Дем'янович

(1.I 1826, м. Броди, тепер Львів. обл. — 18.III 1911, Відень)

- укр. письменник і громад. діяч. Закінчив 1850 Львів. духовну семінарію, вивчав право, працював в австр. суді. Депутат галицького крайового сейму (з 1867) і австр. парламенту (з 1873). Добивався відкриття в Галичині укр. шкіл і гімназій. Видав "Руську читанку для нижчої гімназії" (ч. 1, 1852), де вмістив багато власних творів. Найбільше друкувався у 50-х pp. — у віден. газ. "Вестник, повременное письмо посвященно политическому и нравственному образованію русинов австрійской державы" та її додатку "Отечественный сборник повесток, сказок, исторических воспоминаний, господарских и инных общеполезных вестей". У спадщині К. переважає мала проза пед.повчального характеру. В оповіданні "Дорога до щастя" з симпатією змалював трудівника-селянина. Здорову сел. етику протиставляв облудній міщанській моралі (оповідання "Первоє впечатління", вірш "Селянка"). Писав також ліричні вірші, байки. Автор етногр. статей "Галіція", "Сіверно-Восточна Угорщина" (обидві — 1852), "О русько-народних звичаях" (1857), "Околиця Станіславова" (1860), рецензії на зб. "Записки о Южной Руси" П. Куліша. Переклав кілька мініатюр Сааді, низку нім. повчальних оповідань і нарисів, драму "Загублена дитина" А. Коцебу (опубл. 1909), комедію серб. письменника Н. Дюрковича "П'яниця" (1852, опубл. 1862). У 70-х pp. відійшов від літератури.

М. Й. Шалата.