КОВГАНЮК Степан Петрович

КОВГАНЮ́К Степан Петрович

• КОВГАНЮК Степан Петрович

[13(26).IV 1902, с. Онопріївка, тепер Тальнівського р-ну Черкас. обл. — 23.VIII 1982, Одеса]

- укр. рад. письменник, перекладач, заслужений діяч культури ПНР з 1972. Закінчив 1921 Тальнів. учит. семінарію. Навчався 1936 — 38 в Харків. пед. ін-ті. Учасник Великої Вітчизн. війни. Працював у пресі, вид-вах "Молодий більшовик", Дитвидав УРСР, "Радянський письменник". Перша книжка — зб. оповідань "Маневри" (1931) — присвячена червоному козацтву. Переклав романи "Петро Перший" (кн. 1 — 3, 1935 — 53) і "Ходіння по муках" (1951) О.Толстого, "Обломов" І. Гончарова (1936), "Біліє парус одинокий" (1937) і "За владу Рад" (1949) В. Катаєва, "Народжені бурею" М. Островського (1940), "Тихий Дон" (1941 — 61), "Піднята цілина" (1935 — 61) і "Вони воювали за Батьківщину" (1960) М. Шолохова, "Степан Разін" С. Злобіна (1953), епопею "Минуле і думи" О. Герцена (1957), повісті "Хома Гордєєв" (1952) і "Велика любов" (1953) М. Горького, "Мандрівка з приємністю та й не без моралі" Т. Шевченка (1964), зб. оповідань "Записки мисливця" І. Тургенєва (1963), окр. твори Б. Горбатова, Ю. Трифонова, І. Дубинського, Г. Мединського, П. Павленка, Ю. Тинянова, А. Гайдара та ін. К. належать також переклади з білорус. — роман "Джерела" І. Шамякіна (1959); з польс. — романи "Хрестоносці" Г. Сенкевича (1960), "Честь і слава" Я. Івашкевича (т. 1, 1966; 1984 вийшов під назвою "Слава і хвала"), "Лялька" Б. Пруса (1970), "Історія гріха" С. Жеромського (1970); з італ. — роман "Спартак" Р. Джованьйолі (1937). Автор кн. "Практика перекладу" (1968). Удостоєний премії ім. М. Т. Рильського (1975) за переклади творів М. Шолохова та праці з теорії і практики перекладу.

■ Літ.: Зленко Г. Перекладацькою музою натхнений. "Літературна Україна", 1973, 16 березня; Брюховецкий В. Призвание. "Радуга", 1978, № 4; Федорков Н. Высокое искусство перевода. В кн.: Горизонт. Одесса, 1980; Зленко Г., Ткаченко Є. Степан Петрович Ковганюк. Бібліографічний покажчик. Одеса. 1982.

Г. Д. Зленко.