КОГЕЛНІЧАНУ (Kogălniceanu) Михаїл

КОГЕЛНІЧА́НУ (Kogălniceanu) Михаїл

• КОГЕЛНІЧАНУ (Kogălniceanu) Михаїл

(6.IX 1817, Ясси — 20.VI 1891, Париж)

- рум. імолд. історик, письменник, публіцист і держ. діяч, академік Рум. академії (з 1869, у 1887 — 90 — її президент). Закінчив 1838 Берл. ун-т. Виступав за об'єднання Молдавії і Валахії в єдину конституційно-монархічну державу. Прем'єр-міністр молд. князівства (1860 — 61) та Румунії (1863 — 65). 1843 обраний членом Одес. т-ва історії і старожитностей. Один з організаторів рум. преси, нац. театру, видавничої справи. Зібрав, дослідив і видав із своїми коментарями "Літописи Молдавської країни" (т. 1 — 3, 1845 — 52), які містять багато відомостей про молд.рос.-укр. істор. зв'язки. Перебуваючи 1848 — 49 в еміграції (Чернівці), склав "Проект конституції Молдавії" (1848). Автор оповідань і нарисів "Втрачені ілюзії" (1841), "Фізіологія провінціала у Яссах" (1844) та ін., незакін. соціального роману "Таємниці серця" (1850), п'єс "Дві жінки проти одного чоловіка" (1840) і "Щасливий сліпий" (1841), "Пам'ятних нотаток і зауважень з подорожі в Галичину 1844 року".

О. С. Романець.