КОЗАК Сергій Давидович

КОЗА́К Сергій Давидович

• КОЗАК Сергій Давидович

(14.III 1921, с. Кривин, тепер Старий Кривин Славутського р-ну Хмельн. обл.)

- укр. рад. співак, композитор, письменник, нар. артист УРСР з 1960, професор з 1982. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1947 Військ. академію ім. М. Фрунзе і 1950 Моск. консерваторію. У 1950 — 83 був солістом Київ. театру опери та балету. Працював 1983 — 86 директором — худож. керівником Київ. філармонії, з 1982 викладає в Київ. консерваторії. У віршованих повістях "Земле моя, доле моя" (1963), "Горинь" (1971), "Пісня серед грому" (1985), повісті "Я не спав, мамо" (1987) ідеться про перші роки становлення Рад. влади на Поділлі, події Великої Вітчизн. війни. Опубл. худож.-докум. повісті "Михайло Гришко" (1978), "Григорій Верьовка" (1981), зб. есе "Шляхи побратимства" (1982). Автор музичної кантати "Думи про Україну" (на свої вірші, а також на вірші A. Малишка, Я. Шпорти), численних пісень, романсів на вірші М. Рильського, А. Малишка, П. Воронька, Б. Олійника, С. Крижанівського, B. Бровченка. В. Юхимовича, Д. Луценка та ін.

■ Літ.: Миколайчук В. Багата палітра митця. "Друг читача", 1972, 21 грудня; Моторнюк М. Прикосновение к таланту. "Радуга", 1980, № 9.

І. С. Щербатенко.