КОЗИЦЬКИЙ Пилип Омелянович

КОЗИ́ЦЬКИЙ Пилип Омелянович

• КОЗИЦЬКИЙ Пилип Омелянович

[11(23).Х 1893, с. Летичівка, тепер у складі м. Монастирища Черкас. обл. — 27.IV 1960, Київ]

- укр. рад композитор, муз.-громад. діяч, засл діяч мист-в УРСР з 1943. Член КПРС з 1940. Закінчив 1917 Київ. духовну академію, 1920 — Київ. консерваторію. Викладав 1918 — 24 у Київ. муз.-драм. ін-ті ім. М. В. Лисенка, 1925 — 35 — у Харків. муз.-драм. ін-ті, з 1935 — у Київ. консерваторії (з 1945 — професор). У 1952 — 56 був головою правління Спілки композиторів УРСР. Автор численних обробок укр. нар. пісень (збірники "Вісім прелюдів пісень", 1923; "Вісім українських народних новел", 1938; "Народні пісні чеські, словацькі, моравські, польські", 1952, та ін.), хорових творів на слова О. Пушкіна, Т. Шевченка, М. Рильського, П. Тичини та ін., пісень і романсів на слова В. Чумака, В. Сосюри, М. Терещенка, П. Воронька, Р. Тагора, І. Базова, симфоніч. сюїти "Козак Голота", опер, камерно-інструм. ансамблів тощо. К. належать музикознавчі праці, зокрема "Українська народна пісня" (1936), "Тарас Шевченко і музична культура" (1942).

♦ Тв.: Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. К., 1971.

■ Літ.: Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, ч. 1. К., 1957; Гордійчук М. М. Пилип Козицький. К., 1985.

М. М. Гордійчук.