КОЗЛОВ Іван Андрійович

КОЗЛО́В Іван Андрійович

• КОЗЛОВ Іван Андрійович

[24.VI (6.VII) 1888, с. Сандирі, тепер у складі м. Коломни Моск. обл. — 26.III 1957, Москва]

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1905. За участь у революц. русі 1905 — 07 був засланий до Сибіру. Після втечі з заслання 1913 емігрував. 1917 повернувся до Росії, жив на Україні, брав участь у більшовицькому підпіллі в Катеринославі (тепер Дніпропетровськ) та Миколаєві. Під час громадян. війни вів підпільну роботу в Севастополі та Харкові. Навчався 1923 — 25 у Вищому літ. ін-ті ім. В. Я. Брюсова. У роки Великої Вітчизн. війни — один з керівників партиз. руху в Криму, секретар Сімфероп. підпільного міськкому партії. Події цього періоду відображені в докум. повісті "У кримському підпіллі" (1947; Держ. премія СРСР, 1948; укр. мовою переклав Ю. Гундич). Автобіогр. трилогія (романи "Життя в боротьбі", 1955; "Ні час, ні відстань", опубл. 1966; "Наш останній і рішучий", опубл. 1969) охоплює події революц. боротьби 1905 — 07, громадян. війни на Україні. Автор п'єс "Підпілля" (1920), "Стіна" (1924), "Кінець Кабаєвщини" (1929), "У вовчій пащі" (1934). Написав кн. "Північний флот" (опубл. 1966, у співавт.).

♦ Тв.: Жизнь в борьбе. М., 1965; Ни время, ни расстояние. М., 1988; Наш последний и решительный. М., 1969; В крымском подполье. М., 1972; Укр. перекл. — У кримському підпіллі. К., 1949.

З. П. Надєжда.