КОЛЕГІЯ ПАВЛА ГАЛАГАНА

КОЛЕ́ГІЯ ПАВЛА ГАЛАГАНА

• КОЛЕГІЯ ПАВЛА ГАЛАГАНА

- приватний навч.-виховний заклад у Києві. Відкритий 1871 за ініціативою і на кошти громад. діяча Г. Галэгана, який засн. цей заклад в пам'ять сина Павла, померлого у 16-річному віці. Наук. опіку здійснював безпосередньо Київ. ун-т. У колегії було 4 старших класи. Навчалося 30 стипендіатів — учнів з незаможних сімей (до закладу приймали і дітей селян) та 40 — 50 учнів — на кошти батьків. За статутом К. П. Г. покликана "сприяти розвитку педагогічної справи в Росії шляхом навчально-виховної практики". Вивчались історія, словесність, археологія, слов'ян. філологія та старод. мови, соціологія, суспільствознавство, природознавчі науки, а також естетика, етика, мист-во, теорія музики, малювання. При К. П. Г. було створено природничо-наук. кабінет, діяла фундаментальна б-ка, започаткована книжковою колекцією історика і літератора М. Маркевича. Г. Галаган передав колегії власну б-ку та книжкову добірку свого сина Павла. Серед книг — стародруки ("Литовський статут" видання Мамоничів 1588, "Аполлонова лютня" Лазаря Барановича, 1671, "Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє" Памва Беринди); з рукописів — курси логіки, діалектики, читані в Київській академії, рукописні книги "Генерального слідства про маєтності" по Чернігівському, Ніжинському й Стародубському полках 1729 — 30, список "Истории русов". У 1880-х pp. вихованці К. П. Г. випускали журнали "Колегіантська думка" (вміщено першу ст. А. Кримського "Працелюбні трутні", укр. прозу й поезії П. Чубинського) та "Слово", в якому друкувалися прозові й поетич. твори, літ.-крит. статті, театр. рецензії. В б-ці 1885 і 1886 працював І. Франко. В колегії у різний час викладали філолог і фольклорист П. Житецький, рос. історик і педагог В. Сиповський, рос. поет, перекладач, драматург І. Анненський (1891 — 93 — директор закладу), історик л-ри В. Науменко, філолог-класицист В. Пьотр, живописці М. Мурашко та М. Пимоненко, славіст А. Степович, літературознавець М. Марковський, філософ Я. Колубовський (три останніх закінчили К. П. Г.). Серед вихованців колегії також історик л-ри, академік Петерб. АН Н. Котляревський, вченийфілолог, сходознавець, письменник, академік АН УРСР А. Кримський, історик-медієвіст, академік АН СРСР Д. Петрушевський, ботанік, академік АН УРСР В. Липський, юристи, чл.-кор. АН УРСР М. Максимейко та проф. Й. Покровський, офтальмолог, проф. О. Шимановський, композитор і педагог Б. Яновський, літературознавці С. Савченко, Б. Навроцький, мовознавці М. Калинович, Б. Ларін, поети П. Филипович, М. Драй-Хмара та ін. 1917 в колегії почали викладати українознавчі дисципліни. Колегія видавала "Ежегодник" (1896 — 1916) і періодичний збірник "Педагогическая мысль" (1904 — 05). Припинила існування за наказом Наркомату освіти УРСР від 15.VI 1920. З 1986 у цьому будинку — Літератури УРСР музей.

■ Літ.: Позняк П. Колишня колегія. "Прапор комунізму", 1986, 16 травня; Силін О. Київська колегія. "Літературна Україна", 1986, 30 жовтня; Білокінь С. Колегія Павла Галагана. "Київ", 1988, № 8.

Л. П. Мірошниченко.