КОЛЦУНЯК (Кузьма) Марія Миколаївна

КОЛЦУНЯ́К (Кузьма) Марія Миколаївна

• КОЛЦУНЯК (Кузьма) Марія Миколаївна

(псевд. — Ірина Валівська, Семен Гліг, Марійка К.; 6.XII 1884, с. Яворів, тепер Косівського р-ну Івано-Франк. обл. — 23.ІХ 1922, м. Коломия тієї ж обл.)

- укр. письменниця. Дочка М. С. Колцуняка. Закінчила 1905 Львів. учит. семінарію, вчителювала в селах Покуття та в Коломиї. Перші твори надр. в журн. "Літературно-науковий вістник" — оповідання "Як не твоя, то й нічия" (1902), "Оте життя", "Без щастя" (обидва — 1903), повість "На стрічу сонцю золотому" (1904). В них реалістично показано життя галиц. села, типові соціально-побут. конфлікти, важку долю жінки-трудівниці та визрівання протесту в сусп. низах, наголошується на обов'язку інтелігенції боротися за інтереси трудового народу. Оповідання "Сама винна" (1908) присвячене І. Франкові. Повість "Проти филь" (1921), що відображає подвижницьку діяльність сільс. учительки, має автобіогр. характер. Виступала з публіцист. статтями, рефератами про роль жінок у громад. і культур. житті та на пед. теми. Склала укр. читанку для нар. школи (1920). Переклала укр. мовою оповідання "Жива совість" ("Чутлива совість") і "Папка" Д. Маміна-Сибіряка, фрагменти з драм "Дивна людина" М. Лермонтова і "Лілла Венеда" Ю. Словацького (не опубл.).

♦ Тв.: Сама винна. Львів, 1908; Проти филь. Станіслав — Коломия, 1921.

■ Літ.: Мороз О., Кирчів Р. В обороні скривджених. "Жовтень", 1967, № 7.

Р. Ф. Кирчів.