КОЛЬЦОВ Михайло Юхимович

КОЛЬЦО́В Михайло Юхимович

• КОЛЬЦОВ Михайло Юхимович

(справж. прізв. — Фрідлянд)

[31.V(12.VI) 1898, Київ — 2.II 1940]

- рос. рад. письменник, журналіст, громад. діяч, чл.-кор. АН СРСР з 1938. Член КПРС з 1918. Закін. 1915 реальне уч-ще в м. Білостоку (теп. Польща), навч. 1915 — 17 в Петерб. психоневрол. ін-ті. Учасник Лютневої і Великої Жовтн. соціалістичної революцій. Працював у відділі кінохроніки Наркомосу УРСР (1918), ред.-видавничому відділі Київ. військ. округу (1919), завідував відділом хроніки Всеукр. кінокомітету, був заст. редактора газ. "Красная Армия", редагував київ. газ. "Театр". 1920 — в Одесі, де, зокрема, завідував агіт.-літ. відділом ЮгРОСТА. 1922 став співробітником (з 1923 — член редколегії) газ. "Правда". Один із засновників і редакторів журналів "Огонёк", "Чудак", "Крокодил", організатор Журнально-газетного об'єднання, в якому розпочав видання серій "Жизнь замечательных людей", "Литературное наследство" тощо. Учасник Міжнар, конгресу письменників на захист миру (Париж, 1935), Міжнар. конгресу письменників на захист миру і культури (Валенсія, Мадрид, Париж, 1937). Брав участь у нац.-революц. війні в Іспанії 1936 — 39. Перша зб. нарисів і фейлетонів — "Петлюрівщина" (1921). К. оперативно відгукувався на злободенні теми рад. дійсності і міжнар. життя, відтворював соціалістичні будні Країни Рад, у т. ч. України ("145 рядків любові", 1924; "Народження первістка", 1925; "Переліт", 1926; "Сім днів у класі", 1935, та ін.). У публіцистич. фейлетонах і репортажах широко використав метод зіставлення, монтажу різних тем, мотивів, образів, дошкульно критикував бюрократизм, міщанство, марнотратство ("В дорозі", 1926; "Компанійські люди", 1927; "Куряча сліпота", 1930; цикл сатир. оповідань "Іван Вадимович, людина на рівні", 1933, та ін.), розвінчував контрреволюцію, фашизм ("Хлєстаков і Гатчина", "Пуанкаре-війна", 1922; "У лігві звіра", 1932; "Димитров звинувачує", 1933, та ін.). Важливі грані образу В. І. Леніна розкрив у нарисах і репортажах "Тягар перемоги" (1920), "Останній рейс", "Дружина. Сестра...", "Людина з майбутнього" (всі — 1924), "Січневі дні" (1925) та ін. Автор нарисів-портретів (Ф. Е. Дзержинського, М. Горького, А. В. Луначарського, М. Островського, А. Барбюса, Р. Роллана, Мате Залки та ін.). Героїзм ісп. народу в боротьбі проти сил фашизму відтворив в "Іспанському щоденнику" (кн. 1 — 3, 1938). Разом з М. Горьким підготував зб. "День світу" (1937). Незаконно репресований 1938. Реабілітований 1954.

Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 3. М., 1957; Избранное. М., 1985; Испания в огне, т. 1 — 2. М., 1987; Укр. перекл. — Від Києва до Львова. К., 1936.

Літ.: Скороходов Г. Михаил Кольцов. М., 1959; Жуйкова А. Михаил Кольцов — фельетонист. Саратов, 1962; Михаил Кольцов, каким он был. Воспоминания. М., 1965; Веревкин Б. Михаил Ефимович Кольцов. М., 1977; Хінкулов Л. Михайло Юхимович Кольцов. В кн.: Хінкулов Л. Літературні зустрічі. К., 1984; Ефимов Б. Судьба журналиста. М., 1988.

В. О. Дорошенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me