КОЛЯДА Гео

КОЛЯДА́ Гео

• КОЛЯДА Гео

[справж. — Григорій Опанасович; 21.I(3.II) 1904, м. Валки, тепер Харків. обл. — грудень 1941, побл. м. Єльні Моск. обл.]

- укр. рад. поет. Навчався 1923 — 26 в Академії соціального виховання ім. П. П. Блонського (Москва) та 1926 — 30 в Моск. ін-ті інженерів транспорту. У 1921 — 23 завідував першою дит. комуною ім. Г. І. Петровського та дит. містечком ім. ВУЦВК у Харкові. В 1925 — 41 працював у Раднаркомі СРСР, моск. вузах. На початку Великої Вітчизн. війни пішов у нар. ополчення, пропав безвісти. Друкувався в журналах "Червоний шлях", "Глобус", "Життя й революція", "Нова громада", "Нова генерація". Був членом Спілки сел. письменників "Плуг" та Спілки пролет. письменників "Гарт", пізніше прийшов до футуризму, брав участь у моск. об'єднанні укр. письменників "Село і місто" ("СІМ"). Разом з І. Сенченком та О. Копиленком видав зб. "Штурми" (1923). Автор поеми "Оленка" (1925), збірок поем "Прекрасний день", "Штурм і натиск" (обидві — 1926), збірок віршів "Золоті кучері" (1926), "Futur-extra" (1927), віршованого роману "Арсенал сил" (1929). Осн. теми — громадян. війна, соціальні перетворення в країні. К. широко використовував побутову лексику, розмовні інтонації. Експериментував у графіці вірша, вживанні різних шрифтів, розділових знаків.

■ Літ.: Сенченко І. Про шаблон, безфабульність та Г. Коляду. "Плужанин", 1925, № 2; Доленго М. Післяжовтнева українська література. "Червоний шлях", 1927, № 11; Білокінь С. Легенда Гео Коляди. "Літературна Україна", 1985, 11 липня.

С. І. Білокінь.