КОМІССАРОВА Марія Іванівна

КОМІССА́РОВА Марія Іванівна

• КОМІССАРОВА Марія Іванівна

[22.VII (4.VIII) 1900, с. Андрєєвське, тепер Сусанінського р-ну Костром. обл.]

- рос. рад. поетеса, перекладачка. Закінчила 1927 Ленінгр. пед. ін-т. Була членом ради з укр. л-ри СП СРСР. Автор збірок "Первопуток" (1928), "Переправа" (1932), "Зустріч" (1936), "Моя стежинка продовжується" (1961), "Найдорожче" (1962), "Вірші про Ленінград" (1967), "Всім відстаням усупереч" (1979), поеми "Ліза Чайкіна" (1955) та ін. Перекладає твори українських (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини. М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, П. Воронька, Д. Павличка та ін.) і білорус. поетів. Її переклади Шевченкових поезій ("Лілея", "І виріс я на чужині", "У тієї Катерини" та ін.) вміщені в багатьох рос. виданнях творів укр. поета. Про свою роботу над цими перекладами розповіла в статтях "Вогні великої поезії" (1960), "Його безсмертя" і "Сонце української поезії" (обидві — 1961). Багато віршів присвятила укр. письменникам: Т Шевченкові ("Велике слово Тараса", 1961; "Крізь плин часу карбують кроки" й "Тобі, Україно!", обидва — 1964), П. Тичині, М. Рильському, М. Бажану, Л. Первомайському. Брала активну участь у створенні Шевченка Т. Г. меморіальної майстерні-музею в Ленінграді. Одна з організаторів літ. вечорів і ювілейних вшанувань пам'яті Т. Шевченка в Ленінграді. В складі делегації ленінградських письменників приїздила на Україну для участі в заходах по 100-річчю від дня смерті й 150-річчю від дня народження українського поета. Виступала з привітанням на ювілейній десятій наук. шевченківській конференції 1961. За переклади творів Т. Шевченка, Лесі Українки та ін. укр. поетів удостоєна премії ім. М. Рильського (1982). Окремі твори К. переклали М. Рильський, П. Тичина, Д. Павличко, І. Драч, Л. Забашта, Т. Коломієць та ін.

Тв.: Дорога к друзьям. Л., 1968; Ожидание встречи. Л., 1973; Еще не вечер. М., 1981; Избранное. Л., 1984; Лиза Чайкина. Л., 1986; Укр. перекл. — Дарунок. К., 1978; Моєму краєві. В кн.: Рильський М. Зібрання творів, т. 6. К., 1984; [Вірші]. В кн.: Тичина П. Г. Зібрання творів, т. 5, кн. 1. К., 1986.

Літ.: Сарана Ф. "Мені особливо близька й дорога...". "Літературна Україна", 1974, 2 серпня; Кащук Н. Голос вірного друга. В кн.: Коміссарова М. Дарунок. К., 1978; Филиппов Г. "Срываю дни с календаря...". "Звезда", 1984, № 8.

Ф. К. Сарана.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me