КОНОЩЕНКО Андрій Михайлович

КОНО́ЩЕНКО Андрій Михайлович

• КОНОЩЕНКО Андрій Михайлович

(справж. прізв. — Грабенко)

[13 (25).X 1857, с. Обознівка, тепер Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. — 30.VI 1932, Київ]

- укр. рад. фольклорист. Навчався 1875 — 79 в Петерб. гірнич. ін-ті. Склав екзамен на нар. учителя, 1880 — 82 вчителював у рідному селі. Входив до нелегального українофіл, гуртка, який заснував у Єлизаветграді лікар П. Михалевич. Пізніше жив у Херсоні, працював у земській управі, звільнений зі служби як політично неблагонадійний. Був знайомий з М. Лисенком, за його порадою почав записувати укр. нар. пісні. З 1927 — член Етногр. комісії АН УРСР. Зібрав на Херсонщині, Київщині, Полтавщині, Поділлі бл. 1000 пісень, з них опубл. 300 — у своїх збірниках "Українські пісні" (1900) та "Українські пісні з нотами" (1907 — 09).

Літ.: Чернявський М. Конощенко Андрій (Андрій Михайлович Грабенко). "Музика", 1925, № 3; Письменники Кіровоградщини. "Кіровоградська правда", 1967, 19 жовтня; Чабаненко В. "...Добрі люди скористуються...". "Друг читача", 1969. 26 серпня.

В. А. Чабаненко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me