КОПИЛЕНКО Олександр Іванович

• КОПИЛЕНКО Олександр Іванович

[19.VII (1.VIII) 1900, м. Костянтиноград, тепер Красноград Харків. обл. — 1.XII 1958, Київ]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1950. Закінчив 1920 Красноградську учит. семінарію. Навчався 1920 — 25 у Харків. ін-ті нар. освіти. Вчителював, працював у Наркомосі УРСР, редакціях газет і журналів. Член Спілки сел. письменників "Плуг", Спілки пролет. письменників "Гарт", літ. орг-ції Вапліте. Друкувати театральні рецензії, статті, нариси почав 1920. Перше оповідання "Там, мабуть, краще" з'явилося 1922 в журн. "Плуг". Перша книжка — зб. оповідань "Кара-Круча" (1923) — про село в пореволюц. період. У збірках оповідань "Іменем українського народу" (1924) та "Буйний хміль" (1925) змалював події громадян. війни на Україні. У зб. оповідань "Твердий матеріал" (1928) показано боротьбу нового з старим у свідомості людей, порушено важливі проблеми мистецтва і революції. Перший роман "Визволення" (1930) — з життя інтелігенції, студентства, спрямований проти міщанства, бюрократизму. Темі індустріалізації присвячено роман "Народжується місто" (1932). У творах К. періоду Великої Вітчизн. війни — оповіданнях, нарисах, новелах, памфлетах, репортажах (увійшли до книжок "Допит" і "Батько", обидві — 1942; "Мовчання", "Брати" і "Хуртовина", всі — 1943; "Невтомне життя", 1945) — розповідається про жорстокість фашистів, показано героїзм радянських людей на фронті, у тилу.

Романи повоєнної доби "Лейтенанти" (1947), "Земля велика" (1957), зб. оповідань "Сусіди" (1955) — про колг. село. Провідне місце в творчості К. посідають дитяча та юнацька тема. У центрі романів "Дуже добре" (1936), "Десятикласники" (1938) — життя рад. школи початку і середини 30-х pp. У збірках оповідань "Сенчині пригоди" (1926), "Друзі" (1928), "Шкідник" (1933), "Школярі", "Волікове нещастя" (обидві — 1935), "Хата хлопчика-мізинчика", "Петроградський хлопчик" (обидві — 1946), "Адмірал", "Як вони поживають" (обидві — 1948), "Сонячний ранок" (1949), "Подарунок" (1956) та ін. досліджується своєрідність дитячої психіки, зображено формування характерів, виховання у підростаючого покоління почуття дружби, колективізму, любові до праці. Цікаві спостереження над природою, життям птахів та звірів — у повісті "Комашня" (1932), зб. оповідань "В лісі" (1934). Автор п'єс "Десятикласники" (1939), "Чому не гаснуть зорі" (1944), "Ви давно повернулись?" (1945) та ін Твори К. перекладено багатьма мовами народів СРСР, світу. 1978 ЦК ЛКСМУ і журналом "Барвінок" засновано премію імені О. І. Копиленка.

Тв.: Твори, т. 1 — 4. К., 1961 — 62; Вибрані твори, т. 1 — 2. К., 1980; Дуже добре. К., 1982; Рос. перекл. — Рождается город. — Лейтенанты. М., 1962; Очень хорошо. — Десятиклассники. М., 1972; Гордая земля. М., 1973.

Літ.: Свідер П. І. О. Копиленко. К., 1960; Килимник О. В. Олександр Копиленко. К., 1984; Білецький Д. М. О. І. Копиленко (1900 — 1953). В кн.: Українська дитяча література. К., 1984.

Г. Ф. Семенюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Копиленко Олександр Іванович — 1900-58, укр. письменник, журналіст, педагог; належав до літературних організацій Плуг, Гарт, ВАПЛІТЕ; у прозі К. — життя укр. села і міста, проблеми національної інтелігенції, залежної від дій партійного апарату; збірки оповідань Кара-Круча... Універсальний словник-енциклопедія