КОРДУБА Мирон Михайлович

• КОРДУБА Мирон Михайлович

(псевд. і крипт. — М. Михайлович, Омікрон, Буковинець, М. К., Др. та ін.; 2.III 1876, с. Острів, тепер Терноп. р-ну Терноп. обл. — 2.V 1947, Львів)

- укр. історик, бібліограф, публіцист, письменник. Навчався у Львів. (1893 — 95) і Віден. (1895 — 98) ун-тах. Професор Варшав. ун-ту (1929 — 1939), з 1944 — професор і зав. кафедрою історії пд. і зх. слов'ян Львів. ун-ту. 1928 був у наук. відрядженні на Рад. Україні. Осн. праці — "Молдавсько-польська границя на Покуттю по смерті Стефана Великого", "Ілюстрована історія Буковини" (обидві — 1906), "Венецьке посольство до Хмельницького" (1907), "Українська і польська історична література про українську еміграцію" (1929, франц. мовою). У рукопису залишилася укладена К. велика праця — "Бібліографія історії України". Як письменник К. дебютував у 90-х pp. 19 ст. Друкувався в газетах "Неділя" (1895), "Буковина" (1896 — 1897), "Діло" (1907 — 1908), журн. "Зоря", в "Альманасі в пам'ять 30-х роковин заснування товариства „Січ" у Відні" (1898). Соціально-побутові оповідання К. з життя селян та інтелігенції ("Бобо", 1895; "Брус", 1896; "Святий вечір", "Грядуще покоління", обидва — 1897, та ін.) позитивно оцінили І. Франко, О. Маковей. У статтях та рецензіях з приводу повісті О. Маковея "Ярошенко" (1906) і праці Б. Лепкого "Начерк історії української літератури. Кн. 1" (1909) К. торкався питань розвитку л-ри, зокрема на істор. тематику. Автор статей "Маркіян Шашкевич" (1904), "Про історичну повість" (1922), "Шевченко як краєзнавець і археолог" (1935) та ін. Переклав кілька повістей і оповідань Гі де Мопассана ("В дорозі", "Дядько Улян" та ін.), працював над перекладом "Фауста" Й. В. Гете. Рукоп. картотека К. (понад 50 тис. карток) з історії України, в якій зафіксовано багато творів укр. письменників, зберіг. в Ін-ті сусп. наук АН УРСР (Львів).

■ Літ.: Франко І. Конкурс "Зорі". В кн.: Франко І. Зібрання творів, т 29. К., 1981.

Ф. П. Погребенник.