КОРНЕЛЬ (Corneille) П'єр

• КОРНЕЛЬ (Corneille) П'єр

(6.VI 1606, Руан — 1.Х 1684, Париж)

- франц. драматург. Член Франц. академії з 1647. Виховувався в єзуїт. колежі (Руан), 1622 — 24 вивчав право, працював адвокатом. Найзначніші з ранніх творів — комедії "Меліта, або Фальшиві листи" (1633), "Комічна ілюзія" (1636) і трагікомедія у віршах "Клітандр, або Звільнена невинність" (1632). Вирішальну роль у становленні класицизму відіграли трагікомедія у віршах "Сід" (1637), трагедії "Горацій" (1641), "Цінна, або Милосердя Августа" (1643), центр. конфлікт яких виявляється в боротьбі двох начал — природних людських почуттів і обов'язку перед державою. Герої К. стримують свої пристрасті в ім'я держ. блага. Починаючи з трагедії "Мученик Полієвкт" (1643) твори К. дедалі виразніше свідчать про звільнення від оптимістич. ілюзій щодо франц. абсолютист. монархії. В трагедіях "Родогуна, принцеса Парфії", "Іраклій, або Імператор Сходу" (обидві — 1647) та ін. політ. влада зображується як засіб задоволення честолюбних задумів. Новаторські, як на свій час, героїчна комедія "Дон Санчо Арагонський" (1650) і трагедія "Нікомед" (1651) засвідчили посилення демокр. тенденцій у творчості К. Трагікомедія "Сід" була в репертуарі польс. трупи Ленкавського, що виступала в Києві у 1-й чверті 19 ст. Постановку "Сіда" (в перекл. М. Рильського) здійснив (1954) Полтав. обл. муз.-драм. театр, 1972 — Терноп. обл. муз-драм. театр. Окр. вірші К. переклав М. Терещенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я французької поезії. Антологія, т. 1. К., 1971; Сід. В кн.: Рильський М. Зібрання творів, т. 9. К., 1985; Рос. перекл. — Избранные трагедии. М., 1956; [П'єси]. В кн.: Театр французского классицизма М., 1970; Театр, т. 1 — 2. М., 1984; Сид. В кн.: Корнель. Сид. — Мольер. Тартюф. М., 1987.

■ Літ.: Балашов Н. И. Пьер Корнель. М., 1956; Сигал Н. Пьер Корнель. Л. — М., 1957; Эткинд Е. Пьер Корнель. В кн.: Писатели Франции. М., 1964; Обломиевский Д. Д. Французский классицизм. М., 1968.

Л. А. Єремєєв.