КОРСУНСЬКА ЛЕГЕНДА

КО́РСУНСЬКА ЛЕГЕНДА

• "КОРСУНСЬКА ЛЕГЕНДА"

- пам'ятка л-ри Київ. Русі. Розповідає про облогу і здобуття 988 грец. міста-колонії Корсуня (Херсонесу) київ. великим князем Володимиром I Святославичем і його одруження з візант. царівною Анною. Істор. факти тлумачаться в легенді з позицій грец. духівництва, що намагалося приурочити хрещення Володимира до часу перемоги над Корсунем. "К. л." зазнала писемної обробки на Русі, в Києві — в середині або наприкін. 11 ст. Укладачем твору, на думку О. Шахматова, міг бути хтось з корсун. церковників, вивезених Володимиром до Києва. Д. Лихачов вважає, що "К. л." опрацював і включив до переробленого ним 1073 Найдавнішого літописного зводу (складено в 30-х — на поч. 40-х pp. 11 ст.) сподвижник Антонія і Феодосія Печерських — Никон. У "К. л.", на противагу Найдавнішому літописному зводу, поєдналися грец.кі перекази про навернення князя у християнство завдяки чуду (зціленню від сліпоти, від виразок на тілі) із східнослов'ян. сказаннями про ратні подвиги Володимира. Укладач, мабуть, використав також перекази про хрещення киян і спорудження Десятинної церкви. Легенда сформувалася не без впливу східнослов'ян. епічного сюжету про сватання і здобування нареченої. На це вказує ряд епізодів: засилання сватів, зневажлива відповідь корсунського князя, захоплення нареченої тощо. "К. л." не дійшла до нас у первісному вигляді. Найповніше її викладено у житії Володимира редакції кін. 11 ст., відомому зі списків 17 ст. За О. Шахматовим, у цьому творі, що повністю зберігся лише в поєднанні з "Пам'яттю і похвалою Володимиру" (приписувана Іакову Мніху), під впливом "К. л." зроблено вставку про похід на Корсунь з метою набору священиків і вчителів та про одруження князя з грец. царівною. Але одностайної думки щодо цього питання в літературознавстві немає. Текст "К. л.", перероблений і доповнений, включено до "Повісті временних літ", житія Володимира, до "Слова о том, како крестися Владимир, возмя Корсунь". В укр. житіях Володимира та в хроногр. розповідях 16 — поч. 18 ст. зустрічаються окр. сюжетні деталі "К. л.": при хрещенні Володимир одержав христ. ім'я Василій, з Корсуня привіз митрополита Михайла і грец. майстрів, кияни хрестилися в річці Почайні, в Києві князь побудував церкву св. Василія тощо.

■ Літ.: Костомаров Н. Исторические монографии и исследования, т. ІЗ, СПБ, 1881; Шахматов А. А. Корсунская легенда о крещении Владимира. СПБ, 1906; Серебрянский Н. Древнерусские княжеские жития. (Обзор редакций и тексты). М., 1915; Истрин В. М. Замечания о начале русского летописания. "Известия Отделения русского языка и словесности Российской академии наук", 1921, т. 26; Лихачев Д. С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М. — Л., 1947.

Г. І. Павленко.