КОСТИРЯ Іван Сергійович

КОСТИ́РЯ Іван Сергійович

• КОСТИРЯ Іван Сергійович

(13.I 1932, х. Федорівка, тепер с. Федорівське Межівського р-ну Дніпроп. обл.)

- рос. письменник, заслужений працівник культури України з 1993. Закін. 1957 Київ. мед. ін-т, 1967 — Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Живе в Україні. Працював лікарем, геологом, у пресі, 1976 — 88 — в журн. "Донбас". Автор збірок оповідань "Осінь блакитної затоки" (1968), "Муравський шлях" (1971), збірки оповідань та повістей "Лікарська таємниця" (1980) та ін., повістей "Ненька" (1970), "Хата" (1978), "Ордер на вселення" (1985), "Родовідне дзеркало" (1986), кн. лірич. прози "Краплі світяться" (1981) та ін. Осн. тематика — минуле й сучасне донецького краю. Для дітей К. написав кілька книжок оповідань, наук.-фантаст. повість "Казка про сонячних братів" (1961), повість-казку "Як звірята розуму набиралися" (1969) та ін. Окр. твори К. переклали Д. Ткач, М. Євтушенко та ін.

♦ Тв.: Пора новолуний. М., 1967; У Первого брода. К., 1982; Сторожевой курган. Донецк, 1987; Укр. перекл. — Повість про сонцерубів. К., 1960

[у співавт.]; Териконний край. К., 1982.

■ Літ.: Лагунова М. Теплая глубина родного брода. "Дружба народов", 1984, № 5; Шутов В. Казка і дійсність. "Літературна Україна", 1984, 9 лютого; Филатов В. Врачу, исцелися сам! "Донбас", 1987, № 5.

М. С. Федорчук.