КОСЯЧЕНКО Григорій Панфілович

КОСЯЧЕ́НКО Григорій Панфілович

• КОСЯЧЕНКО Григорій Панфілович

[16(29).IX 1903, с. Черняхівка, тепер Яготинського р-ну Київ. обл. — 11.II 1935, Київ]

- укр. поет. Навч. 1925 у Київ. ін-ті нар. господарства. Друкувався з 1924 (газ. "Більшовик", журн. "Глобус"). Належав до "Гарту", Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Перша книжка — зб. "Віхоли" (1927). Наступні — "Залізна кров" (1927), "Схід сонця" (1928), "Шторм" (1929), "Полустанок" (1930), "Дорога" (1931), "Борня і дні" (1932). К. належить до революц.-реалістичної течії 20 — 30-х pp., у його поезіях відображено тогочас. соціальні процеси в місті й на селі, неповторну красу рідної землі. Вульгарно-соціол. критика безпідставно звинувачувала поета в занепадництві, песимізмі. Портрет с. 21.

♦ Тв.: Вибрані поезії, кн. 1. К. — Х., 1931.

■ Літ.: Масенко Т. Світання в Яготині. "Літературна Україна", 1963, 27 вересня; Непорожній О. "Я не кину співати про степ...". "Молода гвардія", 1988, 1 червня.

В. Г. Пугач.