КОТКО Кость

КОТКО́ Кость

• КОТКО Кость

[справж. — Любченко Микола Петрович; 17(29).II 1896, Київ — 25.XI 1937]

- укр. письменник-сатирик. Навч. 1914 — 15 в Київ. ун-ті. Перші фейлетони і поезії рос. мовою були надр. 1911. З 1917 писав укр. мовою. Редагував газети "Червона правда", "Киевский пролетарий", "Вісті", був співробітником журн. "Червоний перець". Працював також у Нар. комісаріаті закорд. справ УРСР, повпредствах у Варшаві і Празі. Протягом 1921 — 33 К. видав понад 20 збірок фейлетонів, гуморесок, оповідань: "Обличчям до спини", "Як воно там, за кордоном" (обидві — 1927), "Сто годин на добу", "Сонце поза мінаретами" (обидві — 1928), "Щоденник кількох міст" (1930), "Трагедія і фарс" (1933) та ін.; кн. "Істукрев" (1928; перероб. вид. 1934 під назвою "Істукрят. Популярний підручник історії України"). Незаконно репресований 1935. Реабілітований 1956.

♦ Тв.: Червона сатира. К., 1961.

■ Літ.: Дузь І. М. Зброєю сміху. (Сатира Костя Котка). "Радянське літературознавство", 1961, № 3; Дузь І. Кость Котко В кн.: Письменники Радянської України, в. 14. К., 1989.

П. М. Довгалюк.