КОТЛЯРОВ Борис Іванович

КОТЛЯРО́В Борис Іванович

• КОТЛЯРОВ Борис Іванович

(4.XI 1911, м. Груєць, тепер Польща — 4.VI 1989, Харків)

- рос. поет. Закін. 1928 профшколу (м. Артемівськ). Учасник Вел. Вітчизн. війни. Жив в Україні. Перші книжки — "Срібні тополі" (1937), "Переможець" (1941) та ін. Героїзму воїнів присвятив збірки "Матроський край" (1947) і "Подвиг" (1958), поеми "Повість про Гуру та його друга комендора" (1947) і "Пісня про Синьогір'я" (1950). Збірки "Майстри" (1949) і "Місто робітничої слави" (1960) — про життя і працю трудівників Харкова. Виступав також як сатирик (зб. "Вовка „Дон Жуан"", 1962), публіцист (книжки "Схожий на батька", 1962; "Розкритий щоденник", 1974; "Палац", 1984, та ін.). Для дітей написав книжки "Дівчинка-зірочка" (1964), "Світлі таємниці" (1971) та ін. Окр. твори К. переклали Ю. Стадниченко, В. Бойко, О. Ковальова, В. Науменко, А. Перерва, Н. Матюх, В. Лагода.

♦ Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 2. К., 1981; Волна. Х., 1987; Лирика. К., 1988; Укр. пере кл. — Містові, теж моєму. "Прапор", 1976, № 12;

[Вірші]. "Прапор", 1985, № 2; Рубежі. "Прапор", 1985, № 4;

[Вірші]. "Прапор", 1987, № 11.

■ Літ.: Бараб.ш Ю. Героїчне і просте. "Прапор", 1958, № 7.

О. П. Ільїницька.