КОХОВСЬКИЙ (Kochowski) Веспасіан Іеронім

КОХО́ВСЬКИЙ (Kochowski) Веспасіан Іеронім

• КОХОВСЬКИЙ (Kochowski) Веспасіан Іеронім

(1633, с. Гай на Сандомирщині — 6.VI 1700, Краків)

- польс. історик і поет. Середню освіту одержав у Кракові (1648). Працював у канцелярії короля Міхала Корибута Вишневецького, король Ян III Собеський надав К. звання привілейованого історика. Гол. твір "Щорічники" ("Annalium Poloniae", лат. мовою, ч. 1 — 3, 1683 — 98; ч. 4 видано в перекладі польс. мовою 1853). Кожна частина висвітлює семилітній період, т. з. клімактер. З польс.-катол. позицій описав Визв. війну укр. народу 1648 — 54, вороже характеризував Б. Хмельницького та І. Богуна. "Щорічниками" К. послуговувалися укр. літописці й історики. Автор поет. збірок "Небезкорисне марнотратство", "Фрашки" (обидві — 1674), де є чимало дум і фрашок про польсько-українські взаємини 17 ст., "Сад дівичий" (присвяч. діві Марії), зб. медитаційних поем "Христос страждучий" (обидві — напис. 1676, надр. 1681). Як поет К. — представник польс. бароко.

■ Літ.: Перетц В. Українське питаннє в осьвітленню польського поета XVII віка. "Записки наукового товариства імені Шевченка", 1906, т. 71, кн. 3.

Р. П. Радишевський.