КОЧИШ Євген Михайлович

КО́ЧИШ Євген Михайлович

• КОЧИШ Євген Михайлович

(5.VIII 1910, с. Джюрджево, побл. м. Нового Саду, Воєводина — 23.I 1984, м. Сремські Карловці, там же)

- укр. (руський) письменник у Сербії. Закін. заочно гімназію в м. Бечеї, був культур.-осв. і фінанс. працівником. Писав (з 1928) вірші, п'єси, оповідання, романи, в яких він відтворив боротьбу робітничих мас, переважно русинів, за свої соціальні права, показав їхню активну участь у нар.-визв. війні Югославії 1941 — 45. У романах "Висушені сльози" (1968) і "Петро Андрейков" (1978) зобразив широку панораму життя русинів Воєводини, їх нескоренність під час нім.-фашист. окупації. Романи "Чайка" (1974) і "Бріга" (1978) — про формування світогляду молодого революціонера. Автор наук.-фантаст. роману "На Чумацькому Шляху" (1973), спогадів.

♦ Тв.: Що пам'ятаю про себе. Спогади. Нови Сад, 1985.

■ Літ.: Тамаш Ј. Русинска књижевност. Нови Сад, 1984.

О. В. Мишанич.