КОЧУБЕЙ Юрій Миколайович

КОЧУБЕ́Й Юрій Миколайович

• КОЧУБЕЙ Юрій Миколайович

(9.VII 1932, м. Полтава)

- укр. літературознавець, перекладач, дипломат, канд. філол. наук з 1977. Закін. 1955 Київ. ун-т. Був перекладачем, з 1957 — на дипл. роботі. У 1971 — 77 — пост. представник України при ЮНЕСКО. 1981 — 87 — заст. міністра закорд. справ України, 1987 — 92 — заступник Генерального директора ЮНЕСКО (Париж). З 1992 — Повноважний посол України у Франції. З 1989 — голова Укр. т-ва сходознавців.

Дослідницькі інтереси К. — українсько-араб. літературні зв'язки

[статті "В царині араб.стики" (І. Франко і араб.ька література)", 1966; "„Заповіт" Т. Шевченка араб.ькою мовою", 1982; "До питання про взаємодію і взаємозв'язки літератур", 1984], історію сходознавства в Україні (розвідки про діяльність учених-араб.стів А. Кримського, А. Ковалівського, Т. Кезми та ін.). Автор книжок "Марокко. Сучасне і майбутнє" (1960), "Голос гніву і боротьби. Сучасна араб.ька поезія" (1971), ряду статей про творчість араб. письменників (М. Нуайме, Н. Каббані, Н. аль-Маляїки, А. аль-Хамісі, Б. ас-Сайяба, М. Дервіша). Один з авторів колект. дослідження "Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті" (т. 3. К., 1988). Переклав окр. поезії К. аль-Гізулі, М. Дервіша, С. аль-Касема, оповідання А. Джарека, М. І. Дакруба, Ю. Ідріса.

■ Літ.: Микитенко О. Юрієві Кочубею — 60. "Літературна Україна", 1992, 24 вересня.

Г. О. Бандура.