КРАВЦІВ Богдан Миколайович

КРА́ВЦІВ Богдан Миколайович

• КРАВЦІВ Богдан Миколайович

(5.V 1904, с. Лоп'янка, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл. — 21.XI 1975, Нью-Йорк)

- укр. поет, літературознавець і перекладач у США. Навч. в Укр. таємному ун-ті у Львові та Львів. ун-ті. Був членом літ. групи студ. молоді Львова "Листопад". За участь у нац.-визв. русі на західноукр. землях засуджений окупац. польс. владою на три роки тюремного ув'язнення (1930 — 33). Редагував журнали "Дажбог", "Обрії", "Напередодні" та ін. видання. 1939 виїхав до Німеччини, після 2-ї світ. війни жив у США, співробітничав у газ. "Свобода" та журн. "Сучасність". Автор збірок "Дорога" (1929), "Промені" (1930), "Сонети і строфи" (1933), "Остання осінь" (1940), "Кораблі" (1948), "Зимозелень" (1951), "Дзвенислава" (1962), "Глосарій" (1974) та ін. Поет. стиль К. формувався під впливом творчості І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова. Ранні твори тяжіють до неоромантизму. Вірші відзначаються багатством лексики і витонченістю звукопису. Йому належать літературознавчі праці "На багряному коні революції. До реабілітаційного процесу в УРСР" (1960), "Розгром українського літературознавства 1917 — 1937 pp." (1962) та ін. Упорядкував антології укр. поезії "Обірвані струни" (1955), "Поети Чумацького шляху" (1962), "Шістдесят поетів шістдесятих років" (1966). Переклав "Пісню пісень" з Біблії (1934), ряд творів P. M. Рільке (зб. "Речі й образи", 1947).

■ Літ.: М[аланюк] Є.

[Рец. на кн.: Кравців Б. Сонети і строфи.]. "Вісник", 1934, № 12; Тарнавський О. Поетичний шлях Богдана Кравцева. "Сучасність", 1977, ч. 11; Салига Т. З євшаном крізь долю. "Дзвін", 1991, № 12.

M. M. Ільницький.