КРАВЧЕНКО Євген Сергійович

КРА́ВЧЕНКО Євген Сергійович

• КРАВЧЕНКО Євген Сергійович

[12(25).XII 1907, с. Володимирівка, тепер Доманівського р-ну Микол. обл. — 28.VI 1975, Київ]

- укр. письменник. Закін. 1933 Одес. ін-т соц. виховання. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Вчителював, викладав укр. л-ру в Одес. пед. ін-ті. У 1958 — 60 був відп. редактором газ. "Культура і життя". Автор п'єс "Любов" (1939), "Під червоною калиною" (1954), "Солдатська поема" (1961), "Весняні грози" (1963), "На даному етапі" (1965), збірок оповідань і гуморесок "Мої сучасники" (1954), "Бувальщина" (1961), "На крилах дитинства" (1969), повісті "На світанні" (1967) та ін. У своїх творах К. славив захисників Батьківщини у Вел. Вітчизн. війні, засобами сатири і гумору (здебільшого на матеріалі сільс. життя) викривав негативні явища. Виступав також як театр. і літературний критик.

♦ Тв.: Наші добрі люди. К., 1975; П'єси. К., 1978; От колись було... К., 1987; Рос. перекл. — Максимальный минимум. М., 1976.

■ Літ.: Забаштанський В. Доброта і людяність. "Дніпро", 1977, № 12.

Г. Г. Єжелов.