КРАСИЦЬКИЙ Дмитро Филимонович

КРАСИ́ЦЬКИЙ Дмитро Филимонович

• КРАСИЦЬКИЙ Дмитро Филимонович

[псевд. — Катренко; 25.Х (7.XI) 1901, с. Зелена Діброва, тепер Звенигородського р-ну Черкас. обл. — 8.I 1989, Київ]

- укр. письменник, літературознавець. Правнук К. Г. Шевченко — сестри Т. Шевченка. Закін. 1922 Київ. ін-т нар. освіти і 1926 Комуніст. ун-т (Москва). Учасник Вел. Вітчизн. війни. 1943 — 46 — декан істор. ф-ту Дніпроп. унту, директор Дніпроп. істор. музею ім. Д. І. Яворницького, 1946 — 51 — директор Києво-Печерського істор.-культур. заповідника, 1951 — 53 — директор літ.-мемор. Будинку-музею Т. Г. Шевченка, 1953 — 61 — заст. директора Київ. музею Т. Г. Шевченка. Друкувати вірші почав 1918 у газ. "Звенигородщина" та журналах "Червоні квіти", "Червоний шлях". Написав цикл біогр. повістей, оповідань і нарисів про Т. Шевченка: книжки "Дитинство Тараса", "Тарасова земля" (обидві — 1959), "Дітям про Шевченка" (1960), "Юність Тараса" (1961, 1967), "Роздуми над словом Тараса Шевченка" (1963), "Тарас — художник" (1973), "Тарасові світанки" (1979), "І оживе добра слава. Розповіді про Шевченка" (1986) та ін. Опубл. низку статей з шевченкознавства. Брав участь в упорядкуванні збірників "Смерть і похорон Т. Г. Шевченка" (1961), "Великий Кобзар у пам'яті народній" (1961). Автор дослідження "„Заповіт" Т. Г. Шевченка мовами народів світу" (1956), співавтор книжок "Т. Г. Шевченко — борець проти релігії" (1956), "Шляхами великого Кобзаря" (1964) та ін. Окр. твори К. перекладено рос. мовою.

■ Літ.: Ярмиш Г. Два імені. В кн.: Ярмиш Г. Вірю в людину. К., 1972; Письменник і пропагандист. "Людина і світ", 1986, №11.

В. О. Судак.