КРАСНОВ-АСЛІ Василь Іванович

КРАСНО́В-АСЛІ Василь Іванович

• КРАСНОВ-АСЛІ Василь Іванович

[6(18).І 1900, с. Кібеккаси, тепер Буїнського р-ну Татарстану — 19.Х 1978, Чебоксари]

- чувас. письменник. Закін. 1929 Комуніст. ун-т і 1936 Ін-т черв. професури (обидва — Москва). Працював на шахтах Донбасу (1913 — 17). Осн. твори — романи "В гору" (1931) і "Невгасиме вогнище" (1964), де відтв. процес колективізації чувас. села, та трилогія "У вогні" (кн. 1 — 3, 1932 — 71) — про революційні події 1917 року і громадянську війну, нелегке життя шахтарів Донбасу. К. належать також повість-хроніка "Боротьба з білими" (1929, про громадян. війну), книжки спогадів "Розгром бунту Муравйова" (1957) і "Так ми виросли" (1961), роман "Моя школа" (1963). Оповідання "Марна надія" переклав Б. Антоненко-Давидович. Незаконно репресований 1937, реабілітований 1956.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Марна надія. В кн.: Весняний вітер. К., 1961; Рос. перекл. — В огне, кн. 1 — 3. Чебоксари, 1962.

П. М. Чичканов.