КРАТОХВІЛ (Kratochvil) Ярослав

КРА́ТОХВІЛ (Kratochvil) Ярослав

• КРАТОХВІЛ (Kratochvil) Ярослав

(17.I 1885, с. Тучапи, побл. м. Вишкова, Пд.-Моравська обл. — 20.III 1945, м. Терезін, Серед.-Чес. обл.)

- чес. письменник. Закін. 1906 сільськогосп. ін-т у м. Галле (Німеччина). Учасник 1-ї світ. війни, 1914 потрапив у рос. полон. З 1916 був у складі чехословац. корпусу в Росії. 1920 повернувся на батьківщину, брав участь у створенні Т-ва екон. і культурного зближення з новою Росією (1924), редагував журн. "Nové Rusko" ("Нова Росія", 1927 — 29). Учасник 2-го Міжнар. конгресу письменників на захист миру й культури (1937, Валенсія — Мадрид — Париж). В роки нім.-фашист. окупації 1939 — 45 — активний діяч праз. підпілля, арештований гестапо в січні 1945, закатований у концтаборі. В істор. хроніці "Шлях революції" (1922) К. розповів про дії чехословац. корпусу в Росії. Роман "Джерела" (т. 1 — 2, 1934; т. 3, незаверш., вид. 1956) в епічному плані зображує Росію напередодні жовтневих подій 1917. Автор публіцистичних творів: ст. "Росія і Чехословаччина у світовій революції" (1928), кн. "Барселона — Валенсія — Мадрид" (1937). 1924, 1927, 1931, 1936 приїжджав до СРСР, був в Україні. Враження від поїздок відбилися у серії нарисів "З дороги в Росію" (1924), "Радянське село" (1931), "Школа в Радянському Союзі" (1932) та ін.

Тв.: Рос. перекл. — Деревня. М., 1961; Истоки. М., 1969.

Літ.: Медовников О. М. Радянська Україна в публіцистиці Ярослава Кратохвіла 20-х років. "Проблеми слов'янознавства", 1980, № 21.

О. М. Медовников.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me