КРЖИЖАНОВСЬКИЙ Сигізмунд Домінікович

КРЖИЖАНО́ВСЬКИЙ Сигізмунд Домінікович

• КРЖИЖАНОВСЬКИЙ Сигізмунд Домінікович

[30.I (11.II) 1887, Київ — 28.XII 1950, Москва]

- рос. письменник, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач. Закін. 1913 юрид. ф-т Київ. ун-ту, прослухавши паралельно курс з класич. філології. 1912 — 13 поглиблював знання з філософії в Зх. Європі. З 1914 працював у Києві — пом. присяжного повіреного, потім викладав у Київ. консерваторії, Муз.-драм. ін-ті ім. М. В. Лисенка та ін. 1922 переїхав до Москви. Автор т. з. химерних — філос., сатир., лірико-фантаст. творів, які були несуголосними л-рі соціалістич. реалізму. Жодна з підготовлених до друку збірок не була опублікована, кн. оповідань "Збирач щілин" заборонена цензурою. За життя К. надр. повість "Штемпель: Москва" (1925) і кілька оповідань. Тільки наприкінці 80-х pp. видані повісті "Чужа тема", "Спомин про майбутнє", оповідання-перестороги "Жовте вугілля", "Квадратурин", "Тридцять срібляників", "Вікно", "Прикутий Прометеєм", "Книжкова закладка" та ін. В них у гротеск. формі показано абсурдність і бездуховність тоталітар. суспільства. Писав також п'єси: ексцентричні, істор. характеру — комедія "Піп та поручик", трагіфарс "Той третій" (за мотивами поеми "Єгипетські ночі" О. Пушкіна), сатир. комедія "Писана торба", драми "Суворов" та "Корабельна слобідка". Буфонада "Людина, що була четвергом" пост. 1923 реж. О. Таїровим у Моск. Камер. театрі (того ж року знята з репертуару). За сценаріями К. пост. фільм "Свято святого Йоргена" (1930) та мультфільм "Новий Гулівер" (1935). К. належать дослідження з історії театру і драматургії ("Кроки Фальстафа", 1934; "Поетика шекспірівських хронік", 1936), статті про творчість В. Шекспіра, Б. Шоу, О. Островського, А. Чехова, Е. По та істор.-театр. розвідка "Поетика заголовків" (1931). Перекладав твори А. Міцкевича, С. Жеромського, Ю. Тувіма та ін. польс. письменників.

Літ.: Перельмутер В. "Трактат о том, как невыгодно быть талантливым". В кн.: Кржижановский С. Д. Воспоминания о будущем. М., 1989.

Н. М. Нагорна.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me