КРИЖАНИЧ (Križanić) Юрій

КРИЖА́НИЧ (Križanić) Юрій

• КРИЖАНИЧ (Križanić) Юрій

(бл. 1617 або 1618, містечко Обрх, побл. м. Біхача — 12.IX 1683, побл. Відня)

- хорв. публіцист, учений, письменник. Закін. 1636 гімназію в Загребі. Вивчав філософію в Граці (1638), теологію — в Болоньї (1638 — 40), Римі (1641 — 42). З 1642 — доктор теології. Багато подорожував. Поборник ідеї слов'ян. єдності, відводив Моск. д-ві гол. роль в об'єднанні слов'ян для оборони від осман. навали. 1647 відвідав Москву, 1659 через Україну виїхав до Москви вдруге, але з невід, причин був засланий в Тобольськ (1661 — 76). Після звільнення, по дорозі на батьківщину, зупинився у Вільні (1678), де працював над "Історією Сибіру" (1680). 1681 прибув до Варшави. Приєднавшись до війська Яна Собеського, загинув під час визволення Відня від осман. облоги. Володів енциклопед. знаннями. Автор праць і трактатів з філософії, історії, політ. економії, теології, мовознавства, музикознавства тощо ("Про боже провидіння", 1666 — 67; "Тлумачення історичних пророцтв", 1674; "Спростування Соловецької чолобитної", 1675, та ін.), більшість з них опубл. лише у 19 ст. У кн. "Політика, або Бесіди про правління" (1663 — 66) критикував рос. дійсність, виклав своє бачення шляхів і можливостей екон., політ., військ. розвитку в Росії. Писав створеною ним же "мовою" (суміш хорв., церковнослов'ян. та рос. мов). Підтримував контакти з українцями в Римі; вивчав староукр. мову. Був знайомий з граматикою Мелетія Смотрицького, досвід якого використав у працях: "Тлумачення письма слов'янського" (1661), "Граматичний виклад руської мови" (1666). Писав вірші. Інтерес до укр. культури, фольклору відбився в його "Думі по-хорватськи" (1652), де К. представляв себе Орфеєм з кобзою в руках. Свої враження від перебування в Україні передав в "Описі подорожі від Львова до Москви. Літа 1659" (1659), де вміщено цінні відомості про укр. мову, етнографію тощо. К. висловив щире співчуття укр. народові у його боротьбі за незалежність. Зупинившись 1659 у Ніжині, підтримав ідею укр.-рос. союзу, що висловив у "Промові до черкас в особі черкаса написану" та "Усмотреніє о царском величеству" (обидві — 1659), подавши у цих грамотах зразки живої укр. мови. Високо оцінював діяльність Петра Могили, Лазаря Барановича, Інокентія Гізеля, Мелетія Смотрицького та ін., виявляв інтерес до давньої історії Києва, життя України. Про це згадується у його працях тобольського періоду, які було знайдено і опубл. у 19 ст. Творчістю Кцікавилися О. Бодянський, П. Куліш. Постать К. змальована у кн. "Фастів. Роман-хроніка 1680 — 1710" В. Чередниченко (1971).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Собрание сочинений, в. 1 — 3. М., 1891 — 92; Политика. М., 1965.

■ Літ.: Пащенко Е. "Политика" Ю. Крижанича как произведение литературы барокко. "Советское славяноведение", 1983, № 5; Пащенко Є. Юрій Крижанич і Україна. "Всесвіт", 1983, № 9; Пушкарев Л. Н. Юрий Крижанич. М., 1984.

Є. М. Пащенко.