КРИЛОВ Іван Андрійович

КРИЛО́В Іван Андрійович

• КРИЛОВ Іван Андрійович

[2 (43).II 1769 (за ін. даними — 1768), Москва — 9(21).XI 1844, Петербург]

- рос. письменник-байкар, член Петерб. АН з 1841. Освіту здобув самотужки. Видавав журнали "Почта духов" (1789), "Зритель" (1792), "Санкт-Петербургский Меркурий" (1793), в яких викривав самодерж. деспотизм (сатир. памфлети та фейлетони, у т. ч. "Похвальна промова моєму дідусеві" і сатир. повість "Каїб"). Дебютував комічною оперою "Кофейниця" (1783, опубл. 1869). Автор трагедій "Клеопатра", "Філомела" (1786, опубл. 1793), комедій "Скажена сім'я" (1786, опубл. 1793), "Письменник у передпокої" (1786, опубл. 1793), "Пустуни" (1788, опубл. 1793), антимонарх. п'єси "Трумф" (бл. 1800, опубл. 1859), комедій "Модна крамниця" (1806, опубл. 1807), "Наука дочкам" (1807), в яких викривав аморальність дворянства, його французоманію. Світ. славу К. принесли байки, в яких виявився його самобутній талант письменника-сатирика. З прогрес. просвіт. позицій він засуджував насильство і сваволю поміщиків, беззаконня і продажність у держ. установах, висловлював гуманне ставлення до людини праці. Байки, написані під час Вітчизн. війни 1812 ("Вовк на псарні", "Поділ", "Щука і Кіт" та ін.), пройняті патріот. настроями. Творчість К. відзначається демократизмом, симпатією до трудящих, вона відіграла важливу роль у становленні реалізму в рос. л-рі.

Твори К. ще за його життя стали широко відомі в Україні. Комедія "Трумф" розповсюджувалася у списках, один з них 1813 зробив І. Котляревський, перша аматорська постановка її відбулася у с. Козацькому на Черкащині, де 1798 — 1801 жив К. Сатир. комедії К. вплинули на драм. творчість Г. Квітки-Основ'яненка. Т. Шевченко називав К. "великим поетом", не раз згадував про нього у щоденнику, листах, на прохання В. Жуковського виконав акварельну копію з портрета К. роботи К. Брюллова. І. Франко підкреслював видатний талант, високу худож. майстерність, відзначав живучість традицій К. у творчості укр. письменників, особливо Л. Глібова. 1838 Є. Гребінка написав вірш "Лавровий листок", присвячений К. Байки К. перекладали, творчо обробляли П. Білецький-Носенко, П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка, Л. Глібов, В. Александров, Б. Грінченко, Олена Пчілка, Я. Жарко та ін. Вперше байки К. укр. мовою видано 1853 (перекл. О. Мазюкевича). 1874 байки К. видані укр. мовою у Києві окр. збіркою в перекл. М. Старицького. Їх перекладали також М. Рильський, П. Тичина, М. Терещенко, С. Крижанівський та ін.

Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1945 — 46; Басни. М., 1983; Сочинения, т. 1 — 2. М., 1984; Избранное. М., 1986; Укр. перекл. — Байки. К., 1950; Байки. К., 1979;

[Твори]. В кн.: Українська байка. К., 1983.

Літ.: Степанов Н. Л. И. А. Крылов. Жизнь и творчество. М., 1958; Деркач Б. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі. К., 1977; И. А. Крылов в воспоминаниях современников. М., 1982; Гордин М. А. Жизнь Ивана Крылова. М., 1985.

Б. А. Деркач.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Крилов Іван Андрійович — 1769-1844, рос. письменник, байкар та журналіст; автор трагедій і комедій; видавав журнал Почта духов (1789) та ін.; відомий передусім як автор понад 200 байок-сатир, у яких критикував соціальну несправедливість... Універсальний словник-енциклопедія