КРИЧЕВСЬКА Любов Яківна

КРИЧЕ́ВСЬКА Любов Яківна

• КРИЧЕВСЬКА Любов Яківна

(70 — 80-і pp. 18 ст., х. Кричевка Зміївського пов. Харків. губ. — поч. 60-х pp. 19 ст.)

- укр. письменниця. З родини дрібного чиновника. Одержала домашню освіту. В 1816 — 36 наставником К., редактором і видавцем її творів був Г. Квітка-Основ'яненко, якому вона доводилася двоюрідною сестрою. Писала рос. мовою. Представниця сентименталізму. Друкувала у 1816 — 17 вірші у журн. "Украинский вестник" — "Вера, Надежда, Любовь", "Раскаяние", "Днепр. 25 мая. Вечер", "Вздох моего сердца", "Белый листочек бумаги", "Добродетель", "Нежность" та ін. В деяких з них виразно звучать громадян. мотиви. Окремо вийшли зб. поет. і прозових творів "Мои свободные минуты, или Собрание сочинений в стихах и прозе" (ч. 1 — 2, 1817), драма "Слепая мать, или Награда испытанной добродетели" (1817, ставилася на приватній сцені у Харкові), що утверджувала високі моральні якості та багатий духовний світ простої людини. 1827 видано повісті К. "Коринна" й "Эмма", 1837 — роман "Граф Горский". Її кн. "Исторические анекдоты и избранные изречения известных людей" (1826) спрямована проти самодержавства.

Тв.: Нет добра без награды. Х., 1826.

Літ.: Зборовець І. В., Насонова О. П. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко і Л. Я. Кричевська. "Радянське літературознавство", 1978, № 11.

І. В. Зборовець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me