КРУПІН Володимир Миколайович

КРУПІ́Н Володимир Миколайович

• КРУПІН Володимир Миколайович

(7.IX 1941, с. Кільмезь, тепер смт Вят. обл., Росія)

- рос. письменник і публіцист. Закін. 1967 Моск. обл. пед. ін-т ім. Н. К. Крупської. Працював журналістом. Перша зб. повістей і оповідань "Зерна" (1974). З 1990 — гол. ред. журн. "Москва". Драм. події на селі в період колективізації відтворив у "Ямщицькій повісті" (1976). Утвердження громадян. відповідальності за сучасне й майбутнє народу і країни, спадкоємність традицій, зв'язок людини з рідною землею, отчим краєм — провідні теми збірок повістей і оповідань "До вечірньої зорі" (1977), "Вербна неділя" (1981), "Братик Іваночко" (1983), кн. докум. оповідань і нарисів "Кільце турбот" (1982). Про пекучі проблеми життя пн. села йдеться в повісті "Жива вода" (1982). Питання духовного буття суспільства висвітлюються в повістях "Сороковий день" (1982), "Прости, прощавай..." (1986), сатир. романі-гротеску "Врятування загиблих" (1988). Пише також оповідання для дітей. Виступає з крит. і публіцист. статтями. У ряді оповідань змалював образи українців ("Залік за останнім", "Іду, аби повернутися" та ін.). У публіцист. виступах порушує питання істор. та культур. зв'язків укр. і рос. народів (ст. "Закон і душа", 1989, та ін.).

♦ Тв.: Живая вода. М., 1982; Отцовское поле. М., 1984; Повести и рассказы. М., 1985; Во всю ивановскую. М., 1985; Возраст любви. М., 1986; Ямщицкая повесть. М., 1986; Вятская тетрадь. М., 1987; Прости, прощай... М., 1988; Избранное, т. 1 — 2. М., 1991.

■ Літ.: Распутин В. О Родине с любовью и виной. В кн.: Крупин В. Дорога домой. М., 1985.

І. Д. Бажинов.