КРУСТЕН (Крустейн) Ерні

КРУ́СТЕН (Крустейн) Ерні

• КРУСТЕН (Крустейн) Ерні

[Ернст; 17(30).IV 1900, Мурасте, тепер Хар'юського повіту, Естонія — 16.VI 1984, Таллінн]

- ест. письменник, нар. письменник Естонії з 1972. Навч. 1912 — 15 у приват. прогімназії в Таллінні. У ранніх творах (зб. новел "Верес", 1927) виступає як представник крит. реалізму. У романі "Книга про Пексів" (1946) зобразив життя в Естонії в 30-х pp. 20 ст. Роман "Серця молодих" (кн. 1 — 2, 1954 — 56) — про революц. події 1905 в ест. селі. Для збірок новел "Похорон батога", "Нещасливе кохання" (обидві — 1957), "У пошуках весни" (1960), "Жадібний до радощів" (1973), роману "Ніби крапля в морі" (1962), повістей "Старий шахрай" (1966), "Окупація" (1969), зб. мемуарів і оповідань "Божевільна ластівка" (1981) характерні інтерес до етич. проблем, ліризм, що часом переходить у сентиментальність. Писав і для дітей. Окр. твори К. переклали А. Спрогіс і О. Завгородній.

♦ Тв.: Укр. перекл. -

[Твори]. В кн.: Сузір'я, в. 5. К., 1971; Рос. перекл. — Сердца молодых. М., 1960; Словно капля в море. М., 1964; Безумная ласточка. М., 1970; Избранное. М., 1973; Книга о Пенсах. М., 1974; Сказка о честном слове. М., 1982.

С. Г. Ісаков.