КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Тарас Антонович

КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКИЙ Тарас Антонович

• КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Тарас Антонович

(псевд. — Чача; 14.III 1909, м. Коломия, тепер Івано-Франк. обл. — 17.XII 1934, Київ)

- укр. письменник. Син А. В. Крушельницького і М. С. Крушельницької. Навч. 1927 — 29 у Львів. ун-ті, водночас — у Львів. вищому муз. ін-ті. 1927 — 29 працював диригентом жін. хору у Львові. У липні 1934 переїхав в Рад. Україну, жив у Харкові. Надр. 1933 у львів. журн. "Критика" літ.-крит. фейлетони про творчість М. Рудницького ("Видумка і правда з життя Михайла Дуди-Дудницького") і О. Назарука ("Казка про творчий шал Добродія А.!"). Опубл. автобіогр. хроніку подорожі по Волині "На тихих водах" (1930), сатир. повість "Будуємо галицький пантеон" (1933). Переклав нім. мовою роман "Нові береги" Г. Коцюби (1934, не опубл.). 1934 незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

П. К. Медведик, В. Т. Полєк.