КУДРИНСЬКИЙ Федот Андрійович
КУДРИ́НСЬКИЙ Федот Андрійович
• КУДРИНСЬКИЙ Федот Андрійович
[крипт. і псевд. — К.ій Ф.; Степанець Богдан; 19.II (3.III) 1867, с. Степань, тепер смт Сарненського р-ну Рівн. обл. — 1933, Ленінград]
- укр. і рос. історик, етнограф, фольклорист, літературознавець, письменник. Закін. 1893 Моск. духовну академію. Викладав 1897 — 1904 у Несвізькій учит. семінарії, 1904 — 16 — у Маріїнській жін. гімназії (Вільнюс). Автор істор.-етногр. праць: "Цехові братства в містечку Степані" (1890), "Білоруси" (1904), "Литовці" (1905) та ін. Опубл. істор. розвідки "Імператриця Катерина II і поділ Польщі" (1905), "Риси громадського побуту Литовської Русі XVI ст." (1907), "Історія розвитку кріпацтва в Росії (у зв'язку з становищем селянства Північно-Західної Росії)" (1911). К. належать фольклорист. дослідження "„Stabat mater dolorosa" в народній поезії Волинської губернії", "До питання про псування малоруських пісень" (обидва — 1893), "Про Кирика і жадібного попа" (1894), "Сказання про царя Соломона" (1897) та ін.; ст. "Філософ без системи. Спроба характеристики Г. С. Сковороди" (1898), нарис "Т. Г. Шевченко" (не опубл.). Видав "Курс нової російської літератури в органічно-конспективному вигляді" (в. 1 — 2, 1912 — 13). У 90-рр. на основі укр. народних легенд, переказів, повір'їв написав ряд оповідань — "Божий час", "Пан Юсько", "Замчисько", "Дядько земляк", "Пошесть". Життя і побут семінаристів, учнів. молоді та вчительства відтворив у повісті "Нариси Забалдуєвської семінарії" (1900) та оповіданнях, які ввійшли до збірок "Забалдуєвський класик" (1911) і "Перший урок про кохання" (1915).
♦ Тв.: Старцы. К., 1894.
■ Літ.: Левченко М. Вірша про Кирика, як антиправославний, уніятський витвір. В кн.: Левченко М. З поля фольклористики й етнографії. К., 1927; Семяновіч А. Настаўнік народнага паэта. "Полымя", 1959, № 6; Казбярук У. Новае пра Кудрынскага. "Література і мастацтва", 1960, 6 лютого; Мушынскі М. І. Якуб Колас. Летапіс жыцця і творчасці. Мінск, 1982.
І. Д. Бажинов.