КУЗЕЛЯ Зенон

КУЗЕ́ЛЯ Зенон

• КУЗЕЛЯ Зенон

(крипт. — К., З. К., К-я та ін.; 23.VI 1882, с. Поручин, тепер Бережанського р-ну Терноп. обл. — 24.V 1952, Париж)

- укр. фольклорист, етнограф, бібліограф, мовознавець, видавець. Дійсний член НТШ у Львові з 1909. Навч. у Львів. (1900 — 01) та Віден. (1901 — 06) ун-тах. Голова (1902 — 03) укр. студ. т-ва "Січ" (Відень). 1909 — 14 працював у Чернів. ун-ті. 1913 — 14 видавав у Чернівцях газ. "Україна", 1919 — 20 редагував львів. журн. "Шлях". Під час 1-ї світ. війни та пізніше жив в Австрії, Німеччині. В Берліні був (1921 — 23) ред. часопису "Українське слово" та однойм. вид-ва "Української накладні", з 1926 — професор Укр. наук. ін-ту (редагував також його бюлетень "Kulturberichte"). Після 1939 — у Франції, 1949 — 52 був головою Європ. осередку НТШ (м. Сарсель, під Парижем). Один з авторів і видавців "Енциклопедії українознавства" (т. 1, ч. 1 — 3, 1949). Ще студентом К. разом із І. Франком 1905 брав участь у наук.-етногр. експедиції на Бойківщину. Автор розвідок: "Наші сільські оповідачі" (1908), "Борис Грінченко як етнограф" (1910), "Ярмарки на дівчата" (1913) та ін. Досліджував укр.-рум. фольклор. зв'язки. Упорядкував і видав зб. "Дитина в звичаях і віруваннях українського народу" (1906), яку схвально оцінив І. Франко. У "Записках Наукового товариства імені Шевченка" 1903 — 06 друкував бібліогр. огляди етногр. та фольклор. часописів західноєвроп. л-ри, підготував бібліографію до кн. В. Гнатюка "Похоронні звичаї і обряди" (1912). Разом з М. Чайківським упорядкував альм. "Січ" (Львів, 1908), де надр. і свою розвідку "Історія віденської „Січі"". Упорядкував літ.- худож. антологію "Золота Липа", присвячену Б. Лепкому (Берлін, 1924). Уклав "Словник чужих слів", один з укладачів "Українсько-німецького словника" (1943). Нім. мовою видав працю "Україна і церковна унія" (1930), енциклопедичний "Довідник про Україну" (1941).

■ Літ.: Франко І. Я. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу. В кн.: Франко І. Я. Зібрання творів, т. 37. К., 1982.

Ф. П. Погребенник.