КУЗЬМА Орест Леонтійович

КУЗЬМА́ Орест Леонтійович

• КУЗЬМА Орест Леонтійович

(25.I 1893, с. Диниска, тепер Дениси Жовківського р-ну Львів. обл. — 16.XII 1968, м. Коломия, Івано-Франк. обл.)

- укр. перекладач, педагог, культур. діяч. Нар. в сім'ї вчителя. Вивчав 1913 — 18 філософію і природничі науки у Віден. ун-ті. 1908 самотужки опанував есперанто. З 1922 викладав географію, біологію й мови у навч. закладах Коломиї (польс. жіночій гімназії, чоловічих — польс. і українській). У вересні 1939 був депутатом Нар. Зборів у Львові, які проголосили возз'єднання Зх. України в єдиній Укр. державі. 1939 — 41 — директор 9-річної школи № 1 в Коломиї, у післявоєнні роки — вчитель. Видавав мовою есперанто і редагував журн. "Ukraine Stelo" ("Зоря України", 1913, 1914, 1922), який популяризував у світі укр. історію, культуру, л-ру, зокрема творчість Т. Шевченка. 1914 підготував і видав потрійний номер (№ 3 — 5), присвяч. 100-річчю від дня народження Т. Шевченка. Переклав з нім. Франкову "Присвяту" Т. Шевченкові. Автор посібника "Ключ есперанто" (1913) й першого "Повного підручника до науки міжнародної мови есперанто" (1922), де вмістив Шевченкові твори "Заповіт" (переклад Г. Якимчука) і "Катерина" (переклад В. Дев'ятніна), "Стінний календар" А. Кримського (переклад В. Атаманюка). Доп. і видав "Українсько-есперантський словник" К. Вербицького (1922). Написав ст. "Тарас Шевченко. Біографія" (1914). Перекладав мовою есперанто повість Г. Хоткевича "Камінна душа" (не закін.). Учасник всесв. конгресів есперантистів у Кракові 1913 і 1931. Незаконно репресований 1947, реабілітований 1956.

■ Літ.: Полєк В. Небуденні заслуги Ореста Кузьми. "Всесвіт", 1989, № 3.

Н. М. Гордієнко-Андріанова.