КУЗЬМЕНКО Петро Семенович

КУЗЬМЕ́НКО Петро Семенович

• КУЗЬМЕНКО Петро Семенович

(справж. прізв. — Косменко)

(1831, містечко Понорниця, тепер смт Коропського р-ну Черніг. обл. — 1867; за ін. даними — 1874, кол. х. Потітківський, на тер. теперішнього Коропського р-ну Черніг. обл.)

- укр. письменник і етнограф. Нар. у сім'ї дяка. Закін. 1859 (після тривалої перерви у навчанні) Черніг. духовну семінарію. Був дяком у Понорниці, деякий час учителював тут. Записував нар. пісні, легенди, різні обрядові сцени. Перші фольклорно-етногр. публікації К. з'явилися в газ. "Черниговские губернские ведомости" ("Сила батьківського прокляття", 1854; "Нарис м. Понорниці", 1859). Частину його фольклор. записів використали у своїх збірках І. Рудченко та Б. Грінченко. Ориг. твори — вірші, балади і оповідання, високо оцінені П. Кулішем, друкувалися здебільшого в альм. "Хата" і в журн. "Основа". У романт. поезіях "Три дороги", "Кохання" та ін., сповнених елег. смутку, оспівується щире кохання, розкривається драма нерозділеного почуття, нездійсненої мрії. Вірш "Серденько, бабусю, чи правда, що кажуть" став нар. піснею. У баладі "Поганеє поле" оригінально розроблено нар. переказ та мотив думи про Марусю Богуславку. Утвердження високої моральності становить ідею сентим.-реаліст. оповідання "Не так ждалося, да так склалося", написаного під певним впливом прози Марка Вовчка. Кращі твори. К. привертали увагу читачів щирістю, увагою до людської психології.

♦ Тв.: Не так ждалося, да так склалося. В кн.: Антологія українського оповідання, т. 1. К., 1960;

[Вірші]. В кн.: Поети пошевченківської доби. К., 1961.

■ Літ.: Грінченко Б. Петро Кузьменко. Х., 1908; Покальчук В. Нові знадібки до біографії й творчості Петра Кузьменка. "Літературний архів", 1930, кн. 3 — 4.

Р. С. Міщук.