КУЛАКОВСЬКИЙ Віталій Михайлович

КУЛАКО́ВСЬКИЙ Віталій Михайлович

• КУЛАКОВСЬКИЙ Віталій Михайлович

(29.I 1924, с. Мостите, тепер Макарівського р-ну Київської області — 21.XII 1990, Київ, похований у Мостищі)

- український письменник, кандидат істор. наук з 1968, засл. працівник культури України з 1975. Закін. 1949 Київ. пед. ін-т. Учителював, 1969 — 84 був зав. наук. ред. історії міст і сіл УРСР Гол. редакції УРЕ. У повісті для дітей та юнацтва "Хай славиться Русь" (1965), історичному романі "Володимир Мономах" (1992) зображено події часів Київ. Русі. Повісті "Ой гук, мати, гук" (1972) і "Ріки виходять з берегів" (1985, обидві — у співавт.), роман "Дике поле" (1988) присвячені гайдамацькому рухові. Тему боротьби укр. народу проти соціального та нац. гноблення в 16 — 17 ст. К. розвинув у романах "Северин Наливайко" (1978), "Максим Кривоніс" (1983), "Мартин Пушкар" (1987), "Іван Сірко" (1992), повісті "Золота галера" (1989). Видав посібники "Цікава історія (Стародавній Схід)" (1965), "Цікава історія" (1969, на матеріалах вітчизн. історії) та ін. Автор статей про діячів укр. л-ри та культури, з історії України.

■ Літ.: Солдатенко І. За піввіку до возз'єднання. "Україна", 1979, № 47; Дмитренко Ю. Луна минувшини. "Друг читача", 1988, 3 березня.

Г. О. Бандура.