КУЛИК Іван Юліанович

КУЛИ́К Іван Юліанович

• КУЛИК Іван Юліанович

[справж. ім'я та по батькові — Ізраїль Юделевич; псевд. — Р. Роллато, Василь Роленко; 14(26).І 1897, м. Шпола, тепер Черкас. обл. — 10.Х 1937]

- укр. письменник, парт. і громад. діяч. Навч. 1911 — 14 в Одес. худож. уч-щі. 1914 виїхав до США продовжити навчання, але змушений був працювати чорноробом. У травні 1917 повернувся в Україну. В грудні 1917 на 1-му Всеукр. з'їзді Рад обраний членом ЦВК Рад. України; очолив Нар. Секретаріат закорд. справ республіки. 1918 — 19 працював у Москві в Наркомнаці РРФСР. З липня 1919 — на підп роботі в Зх. Україні, за що був ув'язнений білополяками. В 1920 — член Галицького ревкому. 1921 — 23 був секретарем Кам'янець-Подільського міськкому КП(б)У і редактором місц. газ. "Червона правда". В 1924 — 26 — радник рад. повпредства у Канаді. Член "Гарту", один з керівників ВУСПП, з 1934 — перший голова СПУ. Був делегатом 1-го з'їзду письменників СРСР, на якому виступив з доповіддю про шляхи розвитку укр. л-ри. Працював з 1934 редактором "Літературної газети", журн. "Радянська література", з 1936 — голова Радіокомітету УРСР, з 1937 — директор Партвидаву УРСР. Автор збірок віршів "Мої коломийки" (1921), "Зелене серце", "Одужання" (обидві — 1923), "В оточенні" (1927), "Змужніла молодість" (1935), в яких поет на той час одним з перших звернувся до індустріальних мотивів ("Одужання"). К. тяжіє до раціональної образності, нерідко вдається до незвичних асоціацій і звукових ефектів (вірші "Екскаватори", "Вінніпег", "Прерії"); використовуючи традиц. форми, багато експериментує, бо вважає, що форма має бути динамічною, передавати складність і строкатість сучасного світу. Виступав також у жанрі поеми (переважно на теми життя ін. народів): "Чорна епопея" (1929), "Карачай" (1930), поема-памфлет "16 морців" (1934). Незакін. Віршований роман "Софіївка" (1929 — 33) має автобіогр. характер, у ньому зображено формування світогляду підлітка під впливом революц. подій 1905. Опубл. збірки оповідань і нарисів "Пригоди Василя Роленка (В країні фейкерів)", "Чотирнадцята люлька" (обидві — 1932), "Васька Квасник" і "Записки консула" (обидві — 1934). К. належать кілька публіцист. праць і літ.-крит. статей. У перекладі К. вийшла "Антологія американської поезії" (1928). Переклав також окр. твори Е. Багрицького, М. Тихонова, Н. Бараташвілі, А. Акопяна, В. Броневського, Б. Ясенського, Дж. Тюллі та ін. Окр. твори К. перекладено рос., молд., вірм., болг. мовами. Незаконно репресований 1937. Реабілітований 1957.

♦ Тв.: Твори, т. 1. Х., 1932; Записки консула. К., 1958; Вірші та поеми. К., 1962; Поезії. К., 1967; Рос. перекл. — Стихотворения. Баллады. Поэмы. М., 1959; Записки консула. М. 1964;

[Вірші]. В кн.: Ой упало солнце. М., 1991.

■ Літ.: Білецький О. І. Кулик І. Ю. "В оточенні". В кн.: Білецький О. І. Зібрання праць, т. 3. К., 1966; Корсунська Б. Л. Поезія нового світу. Ідеї та образи української радянської лірики 20 — 30 років. К., 1967; Крижанівський С. А. Іван Кулик. В кн.: Крижанівський С. А. Художні відкриття. К., 1965; Поет революції. Спогади про Івана Кулика. К., 1971.

М. П. Ткачук.