КУПАЛА Янка

• КУПАЛА Янка

[справж. — Луцевич Іван Домінікович; 25.VI (7.VII) 1882, с. В'язинка, тепер Молодечненського р-ну Мін. обл. — 28.VI 1942, Москва; 1962 прах перевезено до Мінська]

- білорус. поет, один з основоположників нової білорус. л-ри, нар. поет БРСР з 1925, академік АН БРСР з 1928 та УРСР з 1929. Нар. у сім'ї селянина-орендаря. Закін. 1898 двокласне нар. уч-ще в с. Бєлоруч'ї побл. Мінська. У 1909 — 13 навч. на загальноосв. курсах у Петербурзі, з 1915 — в Моск. міському нар. ун-ті ім. А. Л. Шанявського (Москва). З 1905 працював домашнім учителем, писарем у слідчого, чорноробом на винокурних заводах, у 1914 — 15 — ред. газ. "Наша нива" (Вільно). У 1919 — 41 жив і працював у Мінську. Починав писати польс. мовою. Дебютував поет. зб. "Жалійка" (1908), гол. мотив якої — безпросвітне життя білорус. селянина в умовах соціального і нац. гніту. Наступна зб. поезій "Гусляр" (1910), драм. поеми "Одвічна пісня" (1908) й "Сон на кургані" (1912) свідчили про творче зростання поета, якого наснажували багатовікова історія білорус. народу, його культура, фольклор. Дар лірика, романтика, сатирика, глибокого знавця психології людини, майстра неповторних характерів розкривається у драматургії (п'єси "Павлинка", 1912; "Зруйноване гніздо", "Приймаки", обидві — 1913). К. досяг поет. досконалості в передаванні найтонших нюансів людської душі, нар. мудрості (зб. "Вона і я", 1913).

Історичній долі білоруського народу присвятив збірки "Спадщина" (1922) та "Безіменне" (1925). В 30-і pp. К. стає одним із провідних майстрів сучас. поезії: збірки "Пісня будівництву" (1936); "Від серця" (1940; Державна премія СРСР, 1941); "Білоруським партизанам" (1942); поеми "Над рікою Оресою" (1933); "Місто Борисів" (1934) та ін. Багато його віршів, покладених на музику, стали популярними піснями. 1986 вийшов енциклопедичний довідник "Янка Купала". 1965 встановлено Держ. премію Білорусі імені Янки Купали за видатні твори л-ри, мист-ва і виконавчу майстерність. У Мінську 1945 відкрито літ. музей Янки Купали.

Перекладав твори О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова, І. Крилова, А. Міцкевича, В. Сирокомлі, М. Конопніцької, В. Броневського та ін. поетів. У його перекладі вийшло "Слово о полку Ігоревім" (прозою 1918; у віршах 1921). К. добре знав історію укр. народу, його фольклор і л-ру. В 1928, 1932, 1935, 1938, 1939 бував в Україні. Написав вірш "Україна" (1935). На основі укр. та білорус. фольклору створив поему "Бондарівна" (1913). Т. Шевченкові присвятив дві однойм. поезії "Пам'яті Т. Шевченка" (обидві — 1909), поему "Тарасова доля" (1939), ст. "Великий Кобзар українського народу" (1938). К. був першим перекладачем творів Т. Шевченка білорус. мовою, 1905 — 07 переклав поезії "Думка" ("Нащо мені чорні брови") та "Гоголю" (опубл. у його зб. "Жалійка", 1908). Йому належать також переклади Шевченкових поем "Сон", "Катерина", "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Гайдамаки", "Кавказ", балади "Тополя", "Причинна", вірші "Минають дні, минають ночі", "На вічну пам'ять Котляревському", "Вітер з гаєм розмовляє", "Перебендя", "До Основ'яненка", "На незабудь Штернбергові" та ін., що увійшли до першого вид. "Кобзаря" білорус. мовою, 1939, яке К. редагував разом з Я. Коласом. Брав участь у підготовці зб. "Письменники народів СРСР — Шевченкові" (1938). П'єси К. йшли на укр. сцені, зокрема "Павлинка" — у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка, "Зруйноване гніздо" — у Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької. К. присвятили свої вірші М. Рильський ("Лист до Янки Купали", "Янкові Купалі", "Янка Купала", "Пам'ятник Я. Купалі"), Т. Масенко, С. Крижанівський, Б. Степанюк, О. Ющенко, Л. Забашта, В. Лучук. Ряд творів К. переклали С. Пилипенко, А. Панів, П. Тичина, М. Рильський, В. Свідзінський, М. Бажан, В. Сосюра, М. Терещенко, А. Малишко, І. Муратов, С. Крижанівський, Т. Масенко, М. Нагнибіда, Д. Білоус, Г. Кочур, Д. Павличко, Р. Лубківський. Про творчість К., його зв'язки з укр. культурою писали П. Тичина, М. Рильський, Д. Павличко, Б. Чайковський, П. Охріменко, В. Рагойша і Т. Кобржицька.

Тв.: Збор твораў, т. 1 — 7. Мінск, 1972 — 76; Укр. перекл. — Над рікою Оресою. К., 1936; Вибрані твори. К. — Х., 1937; Вибране. К., 1947; Вибрані твори. К., 1953; Лірика. К., 1967; Вибране. К., 1982;

[Твори]. В кн.: Сузір'я, в. 29. К., 1990; Рос. перекл. — Гусляр. М., 1972; Собрание сочинений т. 1 — 3. М., 1982; Избранное. М., 1985.

Літ.: Рильський М. Янка Купала. "Дніпро", 1947, № 6; Мозольков Є. Янка Купала. К., 1952; Рильський М. Поет-рицар. В кн.: Рильський М. Твори, т. 9. К., 1962; Чайковський Б. Незабутня сторінка дружби. К., 1971; Ахрыменка П. Летапіс братэрства. Мінск, 1973; Кабржыцкая Т. В., Рагойша В. П. Карані дружбы. Мінск, 1976; Павличко Д. Сонети Янки Купали. "Ранок", 1982, № 7; Лубківський Р. Соловей Білорусії. "Радянська Україна", 1982. 7 липня; Чабаненко В. Щира дружба, плідна співпраця. "Літературна Україна", 1982, 8 липня; Янка Купала та Якуб Колас і Україна. Суми, 1982; Тичина' П. Янка Купала. В кн.: Тичина П. Зібрання творів, т. 9. К., 1987; Драй-Хмара М. Янка Купала. В кн.: Драй-Хмара М. Вибране. К., 1989.

P. M. Лубківський.