КУШНІРОВ Арон Давидович

КУ́ШНІРОВ Арон Давидович

• КУШНІРОВ Арон Давидович

(7.I 1890, с-ще Будаївка, тепер м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області — 7.ІХ 1949, Москва)

- євр. поет. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Перша зб. "Стіни" (1921) пройнята революц. пафосом. Темі будівництва нового життя присвячені цикл віршів "Поїзд" (1930), зб. "Бродіння" (1927). Автор віршованої драми "Гірш Леккерт" (1929) — про революц. боротьбу робіт. класу. Зб. "Батько-командир" (1948) — присвяч. подіям Вел. Вітчизн. війни. Переклав "Слово о полку Ігоревім", окр. твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Горького, трагедії В. Шекспіра, п'єси Лопе де Веги та ін.; ряд поезій Т. Шевченка, Лесі Українки. Деякі твори К. переклав М. Ізгур.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мертва сопуха. Х., 1930; Тверда земля. Х., 1930; Рос. перекл. — Избранное. М., 1956; Стихи. М., 1964.

Г. І. Полянкер.