Киргизька література

Кирги́зька література

• Киргизька література

- л-ра кирг. народу. Розвивається кирг. мовою. В дореволюц. час не мала писемної традиції. Джерелом К. л. є різножанрова уснопоетична нар. творчість — казки, поеми, пісні, перекази, т. з. малі епоси ("Курманбек", "Коджоджаш", "Ер-Тештюк" та ін.) та монумент. пам'ятка — героїч. епос "Манас". Значна частина фольклору побутує у творчості акинів. Зачинателями кирг. рад. нар. поезії були поети-акини Токтогул Сатилганов, Тоголок Молдо. Їхні традиції продовжували Б. Аликулов, К. Акїєв, О. Болебалаєв, А. Усенбаєв. Одним із основоположників писемної К. л. був поет А. Токомбаєв, який 1924, коли була запроваджена нац. писемність, виступив на сторінках першої кирг. газети "Еркін Too" ("Вільні гори", тепер "Совєттік Киргизстан" — "Радянська Киргизія"), В К. л. 20-х pp. переважає жанр поезії (А. Токомбаєв, Дж. Боконбаєв, К. Маліков, Дж. Турусбеков та ін.), проза і драматургія на той час лише зароджувалися. Перший драм. твір — п'єса "Бідолашна Какей" М. Токобаєва (пост. 1927), прозовий — повість "Аджар" К. Баялінова (1928). У 30-х pp. розвивалися всі жанри й види л-ри. Прозаїки перейшли від коротких оповідань до творів широкого епіч. плану. З'явилися романи "Кен-Суу" (кн. 1 — 2, 1937 — 38) і "Темір" (1939 — 40) Т. Сидикбекова, "Канибек" К. Джантошева (кн. 1 — 3, 1939 — 48), автобіогр. повість "Довгий шлях" М. Елебаєва (1936) та ін. З поетич. творами виступали М. Елебаєв, К. Маліков, Т. Уметалієв та ін., з драматичними — Дж. Боконбаєв (тексти до муз. драм "Золота дівчина", "Токтогул", обидва — 1939), Дж. Турусбеков (п'єси "Не смерть, а життя", 1935; та "Події в БешМайноку", 1937; лібретто опери "Айчурек", 1939, у співавт.). В роки Великої Вітчизн. війни патріот. твори пишуть Т. Уметалієв, М. Елебаєв, Дж. Турусбеков, Дж. Ашубаєв, У. Абдукаїмов, Х. Есенкоджоєв та ін. Поширилися пісні-заклики, пісні-прощання, а також пісні-листи Дж. Боконбаєва, Дж. Турусбекова, А. Токомбаєва, М. Елебаєва та ін. Значного розвитку досягла К. л. у повоєнні роки. Вийшли збірки віршів А. Токтомушева, М. Алибаєва, вірші та поеми поетів-імпровізаторів О. Болебалаєва, А. Усенбаєва, К. Акієва, Б. Аликулова, поеми А. Осмонова, твори А. Токомбаєва, К. Малікова. Інтенсивно розвивається проза. Виходять у світ романи "Люди наших днів" (1948; Держ. премія СРСР, 1949) і "Діти гір" (1953) Т. Сидикбекова, "Салтанат" ("Торжество", 1949) і "Останній патрон" (1955) Н. Байтемірова, повісті "Щастя" (1947) і "На берегах Іссик-Кулю" К. Баялінова (1951) та ін. В галузі драматургії працювали Т. Абдумомунов ("Піщаний косогір", 1947), К. Маліков ("Ми не ті, що були", 1950), К. Джантошев ("Співець народу", 1950) та ін. В л-ру прийшли молоді сили — перша поетеса Н. Джетикашкаєва, поети С. Ералієв, С. Джусуєв, Б. Сариногоєв, С. Абдикерімова, К. Каїмов та ін. В 60 — 70-і pp. K. л. характеризується активним розвитком усіх її жанрів. Життя і духовний світ сучасника — в центрі уваги Ч. Айтматова, твори якого вивели К. л. на міжнародну арену (повісті "Джаміля", 1958; "Перший учитель", 1959; "Прощай, Гульсари!", 1966; Держ. премія СРСР, 1968; "Білий пароплав", 1970; Держ. премія СРСР, 1977; "Ранні журавлі", 1975). Поглиблено розробляється жанр роману — "Сито життя" (1970) Н. Байтемірова; "Зрілість" Т. Касимбекова (1975); роман-трилогія "Братерство" К. Баялінова (1962 — 72) та ін. Далі розвивається повість — "Хочу бути людиною" Т. Касимбекова (1960), "Ми були солдатами" А. Токомбаєва (1965), "Любов солдата" (1965) і "Аманат" (1976) Ш. Бейшеналієва. В жанрі поеми працює М. Абилкасимова, в галузі дит. л-ри — М. Джангазієв, Ш. Бейшеналієв та ін.

К. л. 1-ї пол. 80-х pp. виходить на новий худож. рівень. Про це свідчать твори поетів С. Ералієва, Т. Байзакова, прозаїків Ш. Бейшеналієва, О. Данікеєва, Ч. Айтматова, зокрема його романи "І понад вік триває день" ("Буранний полустанок", 1980; Держ. премія СРСР, 1983) і "Плаха" (1986), де втілено думку про відповідальність людства за збереження життя на Землі, утверджується необхідність високої духовності сучасника. Розробляються історико-революц. теми (роман "Сталеве перо" Ш. Бейшеналієва, 1981) та морально-етична проблематика (повість "Осінній дощ" М. Байджієва). В драматургії працюють Т. Абдумомунов, Ь. Джакієв, М. Байджієв та ін. Серед літературознавців відомі К. Рахматуллін, О Джакішев, Б. Керімджанова, А. Салієв, К. Укаєв, К. Асаналієв, Д. Кулбатиров, М. Борбугулов, Ш. Уметалієв, А. Садиков, Г. Хлипенко та ін. СП Киргизії засн. 1934. Виходять журнали "Ала-Тоо" і "Литературный Киргизстан", газ. "Киргизстан маданіяти" ("Киргизька культура").

Л-ри кирг. та укр. народів єднає давня дружба. Ще до Жовтн. революції в Киргизії було відоме ім'я Т. Шевченка. З його творами киргизи вперше познайомилися 1939 в перекладах A. Токтомушева, К. Малікова, С Сасикбаєва ("Кобзар", 1939). 1954 вийшла кн. "Вірші та поеми" Т. Шевченка. Життю і творчості укр. поета присвятили статті Т. Байзаков ("Великий Кобзар — всенародна гордість", 1964), С Джусуєв ("Життя Шевченка в народі", 1964), К Маліков ("Думи про Тараса", 1964), Т. Уметалієв ("Народний поет України", 1964), А. Садиков ("Відображення дружби киргизького та українського народів у літературі", 1968, та "Єдині за духом, за метою", 1971). Дружбі кирг. та укр. народів присвячені численні твори А. Токомбаєва, К. Малікова, А. Осмонова, Дж. Боконбаєва, К. Баялінова, Н. Байтемірова, Ш. Бейшеналієва, Т. Касимбекова, Т. Сидикбекова та ін. Кирг. мовою видано твори І. Франка, Лесі Українки, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, Панаса Мирного, П. Грабовського, B. Стефаника, П. Тичини, М. Рильського, В Сосюри, М. Бажана, Остапа Вишні, М. Стельмаха О. Гончара, О. Довженка, Н. Рибака. Укр. мовою перекладено ряд творів Ч. Айтматова, Т. Сидикбекова, Токтогула Сатилганова, А. Токомбаєва, А. Рискулова, С. Ералієва, К. Малікова, М. Джангазієва. К. Джусупова, Н. Байтемірова та ін. На Україні вийшли збірки: "Хвиля Іссик-Кулю" А. Токомбаєва (1975), "Тюльпановий вогонь" М. Абилкасимової (1975), "Поезії" Токтогула Сатилганова (1977), "В підгір'ї Ала-Тоо" С. Ералієва (1983), "Поезії" Т. Уметалієва (1986), "Золота чинара" С. Джусуєва (1986) та ін. Опубл. видання "Киргизькі народні казки" (1979), "Киргизьке радянське оповідання" (1985), "Сучасна киргизька повість" (1987), а також антологію молодої кирг. поезії "Квіти гір" (1976), антологічну зб "Вітер з Ала-Тоо" (1971). Серед активних перекладачів з К. л. — Б. Степанюк, М. Шумило, Л. Смілянський, Н. Кащук. Кн. "Чуття єдиної родини" (1981) — про кирг.-укр. літ. зв'язки — написав Г. Хлипенко.

■ Літ.: Очерки истории киргизской советской литературы. Фрунзе, 1961; История киргизской советской литературы. М., 1970; Киргизская литература и современность. Фрунзе, 1981; Наследие классики и современность. Фрунзе, 1987; Сухомлинова О. С. Киргизская литература. Рекомендательный библиографический указатель. М., 1982.

А. Садиков.